Ян Кшептовський | |
---|---|
Jan Krzeptowski | |
![]() Ян Кшептовський, малюнок Станіслава Віткевича | |
Народився | 26 січня 1809[1] ![]() Косьцелісько, Татранський повіт, Республіка Польща ![]() |
Помер | 8 грудня 1894[1] (85 років) ![]() Закопане, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина ![]() |
Поховання | Цвинтар заслужених на Пенксовому Бжизку (Закопане)d ![]() |
Громадянство | ![]() |
Діяльність | поет, музикант |
Знання мов | польська ![]() |
Сабала, Сабалик, Ян Кшептовський (пол. Jan Krzeptowski, Sabała, Sabalik; нар. 26 січня 1809, Косьцелісько — пом. 8 грудня 1894, Закопане, Австро-Угорщина) — польський поет, гуральський народний співак, оповідач і музикант, гірський провідник. Прізвище «Кшептовський» Ян взяв собі у зрілому віці. Ян, як і багато гуралі того часу, жив під прізвиськом «Сабала, Сабалик» і походив з гуральського роду Ґонсеница.
Ян Кшептовский народився 26 січня 1809 року в селі Косьцелісько (тепер Малопольське воєводство). В молодості Ян займався браконьєрством. Брав участь у Хохолувському повстанні, за що був засуджений австрійським судом та деякий час перебував в ув'язненні. Залишивши мисливський промисел, Ян став займатися музичною діяльністю і супроводжував туристів в Татрах. Супроводжував Титуса Халубинського в його краєзнавчих дослідженнях і допомагав художнику Станіславу Віткевичу в його мандрівках по горах. Станіслав Віткевич у своїх творах називав Яна Кшептовського «Гомером Татр».
Останні роки свого життя Ян Кшептовский проживав у Закопане в пансіонаті Ванди Лільпопової. Ян Кшептовський помер 8 грудня 1894 року і був похований на цвинтарі заслужених у Закопаному.
Зі слів Яна Кшептовського були записані гуральські казки, байки та пісні, які популяризували Станіслав Віткевич і Генрик Сенкевич. Деякі твори Яна Кшептовського були видані окремими книгами:
![]() |
Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |