Янніс Папаїоанну

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Папаїоанну.

Я́нніс Папаїоа́нну
грец. Ιωάννης Ανδρέου Παπαιωάννου
Народився	6 січня 1910(1910-01-06) Кавала
Помер	19 травня 1989(1989-05-19) (79 років) Афіни
Громадянство	Греція
Національність	грек
Діяльність	композитор, музичний педагог
Галузь	компонування музики^d
Alma mater	Hellenic Conservatory^d (1934) і Thessaloniki State Conservatory^d (1929)
Вчителі	Alekos Kontis^d і Еміліос Ріадіс
Відомі учні	Kostas Kapnisis^d, Танос Мікруцікос^d, Giorgos Leotsakos^d, Nikos Kypourgos^d, Christos Leontis^d, Haris Xanthoudakis^d, Nikos Athineos^d, Vasilis Dellios^d, Periklis Koukos^d і Nikos Christodoulou^d
Знання мов	грецька[1]
Заклад	Артур Онеґґер, Hellenic Conservatory^d і Національна опера Греції
Жанр	класична музика
IMDb	ID 1868460

Я́нніс Папаїоа́нну (грец. Ιωάννης Ανδρέου Παπαιωάννου; нар. 6 січня 1910, Кавала — пом. 19 травня 1989, Афіни) — один із найвидатніших грецьких композиторів XX століття, педагог.

Біографія

Народився у місті Кавала, навчався в Афінській Національній консерваторії у класі Маріки Леспопулу, а у 1928–1929 роках був учнем одного із соратників Маноліса Каломириса — Еміля Ріадіса. У 1949–1950 роках Янніс Папаїоанну стажувався у провідних музично-освітніх осередках Європи як стипендіат ЮНЕСКО. Тоді ж у Парижі співпрацював з Артуром Онегером.

Викладав історію, теорію музики та композицію у ряді музичних навчальних закладів, зокрема в Еллінській консерваторії міста Афін. Був першим серед тих новогрецьких музикантів-педагогів, які навчали молодих композиторів прийомам сучасного композиторського письма. Янніс Папаїоанну вважав, що ці прийоми можна «опанувати тільки виходячи із сутності кожного конкретного музичного мотиву, у якому закладено природні способи його розвитку. При цьому творча фантазія митця ніби приєднується до одвічного світла, розкриваючи його сяйво у звуковій гармонії».

Твори

У творчому спадку Янніса Папаїоанну велика кількість симфонічних, камерних та інструментальних творів. Декотрі з них були високо оцінені у Європі. Серед них:

• драматична ідилія «Агнос» (1937);
• музика для балету «Антигона» (1965);
• музика для балету Пірати (1952).

Нагороди

У 1953 року композитор за Симфонію, ор. 3 отримав Премію «Королеви Єлизавети Бельгійської» у Брюсселі. А у 1970 році за значні творчі здобутки у сфері композиторської творчості він був удостоєний Премії «Годфріда фон Хедера» Віденського Університету.

Література

• G. Leotsakos: ‘Papaïoannou, Yannis Andréou’, Universal biographical dictionary, viii (Athens, 1988), 141-2
• B. Schiffer: ‘Neue griechische Musik’, Orbis musicae, i (1971–2), 193–201, esp. 198–9
• A.S. Theodoropoulou: ‘Contemporary Greek composers: 7. Yannis Papaioannou’, British-Greek Review, iii (1947), 213–4

Примітки

1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570