Огнеслав Іщенко ![]() | |
---|---|
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Іщенко Павло Олегович |
Прізвисько | Wild Man |
Громадянство | ![]() ![]() |
Народження | 30 квітня 1992 (32 роки) Петропавловськ-Камчатський, Росія |
Проживання | |
Вагова категорія | Легка вага, 126(+2) фунта |
Стійка | ортодокс |
Зріст | 170 см |
Спортивний клуб | ![]() |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 18 вересня 2015 |
Останній бій | 17 лютого 2016 |
Боїв | 3 |
Перемог | 3 |
Перемог нокаутом | 2 |
Поразок | 0 |
Нічиїх | 0 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Бокс | |||
Представник ![]() | |||
Чемпіонат Європи з боксу | |||
Золото | Мінськ 2013 | До 60 кг | |
Представник ![]() | |||
Чемпіонат Європи з боксу | |||
Бронза | Харків 2017 | До 60 кг |
І́щенко Огнеслав (Павло) Олегович (30 квітня 1992, Петропавловськ-Камчатський, Росія) — український боксер-професіонал, майстер спорту міжнародного класу з боксу, чемпіон Європи серед юнаків (2008), бронзовий призер чемпіонату світу серед кадетів (2007), чемпіон України (2011, 2012[2]). Учасник літніх Олімпійських ігор у Лондоні (2012). Має брата-боксера Мирослава[3]. Перший тренер — Олег Іщенко та Владислав Мангер[4].
Представляв боксерський клуб «Українські отамани», що брав участь у змаганнях під егідою WSB.
Народився Павло Іщенко у Петропавську-Камчатському. Боксом почав займатися завдяки батьку, який був тренером з цього виду спорту. У 9-річному віці Павло разом з сім'єю переїхав з Росії до Херсона, де Олег Іщенко відкрив секцію з боксу, орендувавши невеличкий спортивний зал у приміщенні дитячого садка та облаштувавши його власноруч. Юний боксер тренувався у складних умовах, виникали постійні проблеми через брак коштів. Під час виїзних змагань фінансів вистачало лише на харчування Павла та проживання у найдешевших апартаментах, де батькові спортсмена доводилося спати на підлозі.
Перший серйозний спортивний успіх прийшов до Павла Іщенка у 2007 році, коли він став бронзовим призером чемпіонату світу серед кадетів[5]. А рік потому український боксер переміг на чемпіонаті Європи серед юнаків[6]. У 2011 році Іщенко став чемпіоном України у своїй ваговій категорії.
2012 рік був відзначений для молодого боксера багатьма яскравими подіями. На турнірі у турецькому Трабзоні, де розігрувалися ліцензії на літні Олімпійські ігри у Лондоні, Іщенко став переможцем, здолавши на шляху до першого місця бронзового призера Ігор у Пекіні В'ячеслава Гожана з Молдови. Таким чином, 20-річний український боксер здобув олімпійську ліцензію у ваговій категорії до 56 кг[7]. Проте виступ на Олімпіаді став для Іщенка надто швидкоплинним. У першому ж поєдинку він поступився американському боксеру Джозефу Діасу з рахунком 9-19[8].
Результат | Команда | Суперник | Спосіб | Дата | Місце | Примітки | Відео |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Поразка | ![]() |
![]() |
WP (3:0) | 23 листопада 2012 | Ганновер | ![]() | |
Перемога | ![]() |
![]() |
WP (3:0) | 16 листопада 2013 | Київ | ![]() | |
Перемога | ![]() |
![]() |
WP (3:0) | 6 грудня 2013 | Бровари | ![]() | |
Поразка | ![]() |
![]() |
WP (3:0) | 22 лютого 2014 | Джела | ![]() | |
Поразка | ![]() |
![]() |
WP (3:0) | 4 квітня 2014 | Донецьк | 1/4 фіналу | ![]() |
Поразка | ![]() |
![]() |
WP (3:0) | 21 лютого 2015 | Волгоград | ![]() |
В червні 2015 року Іщенко підписав контракт з американською компанією Fight Promotions і перейшов в професійний бокс. Того ж місяця був підписаний контракт з DiBella Entertainment.
18 вересня 2015 року в Атлантик Сіті, США в дебютному поєдинку Іщенко нокаутував у 2-му раунді американця Ніколаса Родрігеса.
Після цього Іщенко провів ще два боя, в обох отримав перемогу.
2017 року Павло Іщенко повернувся до аматорського боксу і взяв участь в чемпіонаті Європи, що проходив в Харкові, захищаючи кольори Ізраїлю.
Через два місяці на чемпіонаті світу 2017 Іщенко програв в своєму другому поєдинку Доржнямбуугийн Отгондалай (Монголія) — 0-5.
Павло Іщенко — випускник херсонської єврейської школи «Хабад». Взяв собі друге ім'я Огнеслав. Має намір, як благочинний проект, відкрити студію звукозапису, де талановиті музиканти зможуть безкоштовно робити записи своїх творів. Захоплюється грою на барабанах. Після закінчення херсонського училища фізичної культури вступив до юридичної академії України імені Ярослава Мудрого[9]. У вересні 2013 року відзняв ролик на підтримку здорового способу життя на протистояння спортсменам-рейдерам[10].
Після звільнення ЗСУ міста Херсон, боксер втік на лівий берег Херсону та заявив про бажання залишитися на окупованій території. Пізніше дав інтерв'ю місцевим пропагандиським телеканалам і зареєстрував громадську організацію "Херсонська обласна федерація боксу".[11]
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |publisher=
(довідка)
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |publisher=
(довідка) [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.]
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |publisher=
(довідка)
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |publisher=
(довідка){{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |publisher=
(довідка){{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |publisher=
(довідка); Недійсний |deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з вересня 2019]![]() |
Це незавершена стаття про учасника чи учасницю Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |