Антон Холбан | |
---|---|
рум. Anton Holban | |
Народився | 10 лютого 1902[1][2] Гуші, Васлуй, Румунія |
Помер | 15 січня 1937[1][2] (34 роки) Бухарест, Румунія |
Громадянство | Румунія |
Діяльність | прозаїк драматург есеїст, |
Alma mater | Бухарестський університет |
Знання мов | румунська |
Напрямок | проза, есе |
Антон Холбан (рум. Anton Holban; *10 лютого 1902, Хуші — †15 грудня 1937, Бухарест) — румунський прозаїк, драматург, есеїст, який сповідував творчі ідеали модернізму.
Небіж впливового письменника, історика і соціолога культури Еуджена Ловінеску.
Навчався в місті Фелтічень, Фокшани, потім на факультеті літератури і філософії в Бухарестському університеті (відділення романської філології), в Діжонському університеті у Франції. Університетський диплом був присвячений французькому дендизму. Викладав французьку мову в ліцеях провінції і столиці.
Дебютував (1928) в колі Еуджена Ловінеску і керованого ним літературно-художнього журналу «Sburătorul» (тут друкувалися Бенджамен Фондан, Лівіу Ребряну, Йон Барбу, Камил Петреску). Новели й романи Холбана, розвиваючі поетику європейського модернізму, якій присвячена і його есеїстика, відзначені впливом Марселя Пруста, Андре Жіда, Олдос Гакслі. У 1935 був прийнятий до Спілки румунських письменників. Багато що з написаного Холбаном залишилося в архіві і було опубліковано посмертно. Його «відкриття», разом з іншими письменниками його покоління почалося лише в 1970-х.
Іменем Антона Холбана названа вулиця в місті Фелтічень.