Артур Лайон Боулі

Артур Лайон Боулі
Народився6 листопада 1869(1869-11-06)[1][2]
Бристоль, Англія, Сполучене Королівство
Помер21 січня 1957(1957-01-21)[1][2] (87 років)
Суррей, Англія, Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьекономіст, статистик
Галузьекономіка
Alma materТриніті-коледж (Кембридж) і Christ's Hospital Schoold
Знання мованглійська[3]
ЗакладЛондонська школа економіки та політичних наук
ЧленствоКоролівське статистичне товариство і Економетричне товариство[4]
Посадаpresident of the Royal Statistical Societyd[5]
Брати, сестриFrancis Bulmer Lyon Bowleyd[6] і Ellen Maria Gibbsd[6]
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії Лицар-бакалавр

Adam Smith Prized (1894)

член Економетричного товариства[d] (1933)

Guy Medal in Goldd (1935)

Guy Medal in Silverd (1895)

Артур Лайон Боулі (англ. Arthur Lyon Bowley; 18 лютого 1869 — 26 червня 1957) — англійський економіст і теоретик статистичної науки. Автор теоретичних теорії вибіркового методу, одним із перших провадив різні статистико-економічні методи при вивченні масових соціально-економічних явищ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Артур Боулі народився в місті Бристолі (Англія) у сім'ї вікарія і вчительки. У ранньому віці він втратив батька. Турботу над родиною, у якій було семеро дітей, взяли мер і декілька бізнесменів міста, які створили благодійний фонд для родини. У сім років Артур розпочав навчання в престижній школі-інтернаті (Cotham Park School). Школу закінчив успішно, отримав стипендію для навчання в Триніті-коледжі Кембриджського університету, здобув ступінь бакалавра математики в 1891 році.

Під час навчання також пройшов курс навчання у відомого вченого-економіста А. Маршалла і під його керівництвом написав працю про зовнішню торгівлю Англії, за яку отримав приз Кобдена (Cobden Essay Prize).

З 1893 по 1899 рік викладав математику в школі. З 1895 року працював на півставки у Лондонській школі економіки і політичних наук, яка тільки відкрилася. У цій школі він попрацював до виходу на пенсію в 1936 році. Одночасно викладав в Університеті Редінга[en], де в 1915 році здобув отримав професора, а з 1919 по 1936 рік завідував першою в Англії кафедрою статистики.

З 1920 року А. Боулі входить до Британської академії. У 1938—1940 роках був президентом Королівського статистичного товариства, обирався членом Ради Королівського економічного товариства. У 1940 році, коли він був на пенсії, його запросила на посаду директора Інституту статистики Лондонського університет. На цій посаді він перебував до 1944 року. У 1949 році його обрали почесним президентом Міжнародного статистичного інституту.

Наукова спадщина

[ред. | ред. код]

Доробок Артура Боулі включає більш ніж 260 опублікованих наукових праць, зокрема понад 25 книг. Тематика робіт присвячена проблеми економіки, статистики, математичної статистики, соціології, застосування статистико-математичних методів у економічних і соціальних дослідженнях.

Найбільших успіхів Боулі досяг у статистиці. У 1901 році він видав свою першу фундаментальну працю у цій галузі науки — «Елементи статистики» («Elements of Statistics»). Ця книга стала першим підручником зі статистики англійською мовою. Вона перевидавалася ще шість разів, востаннє в 1948 році. Книга була перекладена на інші мови. Вагоме значення мав «Підручник з елементарної статистики» («An Elementary Manual of Statistics»). Перше видання вийшло в 1910 році, останнє (сьоме) — у 1945 році.

Значна частина робіт А. Боулі присвячена теоретичним засадам статистико-математичних методів та їх застосуванню для вивчення масових соціально-економічних явищ і процесів. Вчений одним із перших став використовувати графічний метод для дослідження динаміки явищ.

У 1920–1930-их роках займався розробкою методологічних питань щодо оцінки національного доходу. На цю тематику підготував і опублікував понад 15 статей у наукових журналах і п'ять книг.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20120317044817/http://www.rss.org.uk/site/cms/contentviewarticle.asp?article=486
  6. ↑ а б https://books.google.co.nz/books?id=zHB1R1rCMTEC&pg=PA417

Джерела

[ред. | ред. код]