Ганс-Рудольф Резінг
| Ганс-Рудольф Резінг | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Контр-адмірал Резінг (1963). | |||||||||
| Народився | 28 вересня 1905[1][2][3] Вільгельмсгафен, Віттмунд, Aurich Government Regiond, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1][2][3] | ||||||||
| Помер | 16 грудня 2004[1][2] (99 років) Кіль, Німеччина[1][2] | ||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||
| Діяльність | підводник, солдат, солдат, перекладач, офіцер ВМФ Німеччини | ||||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (23 березня 1927)[4] | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Заклад | Delius Klasing Verlagd і Naval Historical Teamd | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна[5][3] | ||||||||
| Членство | Deutscher Hochseesportverband HANSAd і Міжсоюзницька конфедерація офіцерів запасу (31 липня 1968) | ||||||||
| Військове звання | контр-адмірал[d] і капітан 1-го рангу[d][3] | ||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||
Ганс-Рудольф Резінг (нім. Hans-Rudolf Rösing; 28 вересня 1905, Вільгельмсгафен — 16 грудня 2004, Кіль) — німецький офіцер-підводник, капітан-цур-зее крігсмаріне, контр-адмірал бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
1 квітня 1925 року вступив на флот. Служив на легких крейсерах «Німфа» і «Кенігсберг». Уже в 1930 році виявився в числі морських офіцерів, яким була доручена робота з відтворення підводного флоту. Займався розміщенням замовлень на будівництво підводних човнів на закордонних верфях. Потім командував навчальними підводними човнами S-15 і S-3, керував підводного школою. З 21 вересня 1935 року командував підводним човном U-11, в 1937 році — U-35, з жовтня 1937 по серпень 1938 року — U-10. У 1937 році здійснив плавання до Азорських островів. У 1938 році служив в торпедній інспекції, де займався тестуванням нових торпед.
З грудня 1938 року — командир 5-ї флотилії підводних човнів (розформована в грудні 1939 року). З січня 1940 року — командир 7-ї флотилії. 21 травня 1940 року призначений командиром підводного човна U-48, на якому зробив 2 походи (провівши в морі в цілому 57 днів) в Північну Атлантику. Всього за час військових дій потопив 12 кораблів загальною водотоннажністю 60 701 брт і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 5 888 брт.
| Date | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 5 червня 1940 | Stancor | Торговий пароплав | 798 | 300 тонн риби | 19 | 0 | Британська імперія | |
| 7 червня 1940 | Frances Massey | 4,212 | 7500 тонн залізної руди | 35 | 34 | |||
| Eros (пошкоджений) | 5,888 | 301 тонна міді, 108 тонн ферохрому і 200 тонн стрілецької зброї | 62 | 0 | ||||
| 11 червня 1940 | Violando N. Goulandris | 3,598 | Пшениця | 28 | 6 | Королівство Греція | ||
| 19 червня 1940 | Tudor | Торговий теплохід | 6,607 | 3800 тонн сталі і 600 тонн генеральних вантажів | 39 | 1 | Норвегія | HG-34F |
| Baron Loudoun | Торговий пароплав | 3,164 | 5050 тонн залізної руди | 33 | 3 | Британська імперія | ||
| British Monarch | 5,661 | 8200 тонн залізної руди | 40 | 40 | ||||
| 20 червня 1940 | Moordrecht | Тепловий танкер | 7,493 | 10 200 тонн мазуту | 29 | 25 | Нідерланди | HX-49 |
| 16 серпня 1940 | Hedrun | Торговий пароплав | 2 325 | 3009 тонн вугілля | 29 | 8 | Швеція | OB-197 |
| 19 серпня 1940 | Ville de Gand | Пасажирський пароплав | 7 590 | 1000 тонн снарядів | 54 | 14 | Бельгія | |
| 24 серпня 1940 | La Brea | Паровий танкер | 6 665 | 9410 тонн мазуту | 33 | 2 | Британська імперія | Конвой HX 65 |
| 25 серпня 1940 | Athelcrest | Тепловий танкер | 6 825 | 10 125 тонн дизельного палива | 36 | 30 | Конвой HX 65A | |
| Empire Merlin | Торговий пароплав | 5 763 | 6830 тонн сірки | 36 | 35 |
3 вересня 1940 року призначений офіцером зв'язку ВМФ при командуванні італійськими підводними човнами в Бетасомі. У березні-серпні 1941 року командував 3-ю флотилією підводних човнів. У липні 1942 року призначений командувачем підводними човнами на Заході: йому підпорядковані всі підводні човни, що діяли з баз у Франції (за винятком Середземного моря). В кінці 1944 року штаб Резінга був переведений до Норвегії. У травні 1945 року здався союзникам. У 1946 році звільнений.
У 1956 році вступив на службу в ВМС ФРН. З 1957 року —командувач військово-морським відділом «Нордзе», з 1962 року — командувач 1-го військового округу ВМС. У 1965 вийшов у відставку.
- Кандидат в офіцери (31 березня 1924)
- Кадет (1 квітня 1925)
- Фенріх-цур-зее (1 квітня 1926)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 травня 1928)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1928)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1930)
- Капітан-лейтенант (2 квітня 1935)
- Корветтен-капітан (1 липня 1939)
- Фрегаттен-капітан (1 лютого 1943)
- Капітан-цур-зее (1 квітня 1943)
- Адмірал флотилії (27 липня 1961)
- Контрадмірал (13 листопада 1962)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест
- 2-го класу (13 лютого 1940)
- 1-го класу (3 липня 1940)
- Двічі відзначений у Вермахтберіхт (22 червня і 26 серпня 1940)
- Нагрудний знак підводника
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 серпня 1940)
- Хрест «За військову доблесть» (Італія) з мечами (1 листопада 1941)
- Орден Корони Італії, командорський хрест (1 листопада 1941)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (8 березня 1966)
- Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Резінг на сайті uboat.net [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #10571352X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д https://uboat.net/men/roesing.htm
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 195. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Hans-Rudolf_Rösing
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/U_48