Массалітінов Микола Осипович

Массалітінов Микола Осипович
Народився24 лютого 1880(1880-02-24)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Єлець, Орловська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 березня 1961(1961-03-22)[1][2] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Софія, Болгарія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦентральний цвинтар Софіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор, театральний режисер, актор театру, режисер, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеатр[3], акторське мистецтво[3], постановкаd[3] і педагогіка[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТомський державний університет, Томський політехнічний університет і Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1907) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніTanya Ikonomovad і Q48818280? Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[4][3] і болгарська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Заклад
Брати, сестриВарвара Массалітіноваd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиTanya Masalitinovad Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0557125 Редагувати інформацію у Вікіданих

Микола Осипович Массалітінов (18801961) — російський та болгарський театральний діяч, актор, режисер, педагог, народний артист Народної Республіки Болгарія (1948).

Сестра — Массалітінова Варвара Йосипівна.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Микола Массалітінов народився 24 лютого 1880 року в місті Єлець Орловської (нині Липецької області Російської Федерації.

Дитинство і юність пройшли в Томську, гімназистом Массалітінов брав участь в аматорських виставах. У 1900 році вступив на медичний факультет Томського університету, за участь у студентській демонстрації був виключений з університету. Перейшов до Технологічного інституту, але був з тієї ж причини виключений і звідти. У 1904 році за порадою сестри (до того часу актриси Малого театру) переїхав до Москви. В 1907 році закінчив школу Малого театру (педагог А. А. Федотов). Присутні на випускному спектаклі училища Костянтин Станіславський і Володимир Немирович-Данченко запросили його до Московського художнього театру.

У 1913—1916 роках керував спільно з Миколою Александровим і Миколою Подгорним приватною школою драматичного мистецтва («Школа трьох Микол»), що послужила основою 2-ї студії МХТ.

У червні 1919 року «качаловська група», до складу якої входив Микола Массалітінов, в результаті Громадянської війни виявилася відрізаною від Москви. Після виступів у Харкові, Одесі, Катеринодарі, Тбілісі, Батумі «качаловська група» «Вишневим садом» відкрила гастролі в Софії 20 жовтня 1920 року.

З 18 січня 1921 року виступи продовжилися в Белграді, Загребі, Любляні, потім у Празі. Після повернення частини групи до Москви Массалітінов з рештою акторами грав у складі Празької трупи, очолюваної Марією Германовою, в Міському театрі.

Він постійно робив деякі спроби повернутися на батьківщину і свій МХТ, в архівах збереглося його листування з Володимиром Немировичем-Данченко, але все виявилося марно. Однак з листування з іншими акторами стає ясно, що і в Москві в найпопулярніших та нагороджуваних акторів далеко не все складалося благополучно, хоча, звичайно, це не можна порівнювати з умовами вимушеної еміграції.

Наталія Вагапова, історик театру, автор книги «Російська театральна еміграція» в Центральній Європі і на Балканах", С-Петербург, видавництво" Алетейя":

Звичайно, якщо говорити про такі імена, як Качалов, Кніппер-Чехова, Москвін, природно, вони процвітали, в загальному, більш-менш робили в тих межах, в яких це було можливо в радянській Росії, вони робили те, що вони хотіли. Але, тим не менш, може бути, це занадто смілива з мого боку заява, я не історик МХАТу, але я вам сказала, що в 30-ті роки Празька група йде під ухил. Якщо ми візьмемо лист Кніппер-Чехової, вже старенької, яка вже майже не грає, відверте дружній лист Массалітінову, який вона йому написала від руки, просто як старому другу. Воно публікується. Вона пише про те, що як сумно те, що відбувається зараз в її рідному театрі. Вони були як пташки в золотій клітці, напевно. Кожен в житті вибирає свою долю. Я так намагалася собі уявити. Не будемо говорити про наших великих старих, які все ж таки були обласкані радянською владою, жили в кращих санаторіях, їх обслуговували чудові лікарі, вони до глибокої старості могли грати, поки могли грати, тут гріх скаржитися[5].

У 1924 році Массалітінов створив приватну театральну школу в Берліні, а з 1925 року жив і працював у Болгарії.

Помер Микола Массалітінов 22 березня 1961 року в Софії.

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]
Микола Массалітінов у ролі Клавдія і Ольга Кніппер в ролі Гертруди. Вистава «Гамлет» Московського Художнього театру, 1912
  • МХТ
  • Болгарські театри
    • «Перед заходом сонця» Гауптмана — Матіас Клаузен
    • «Тартюф» — Тартюф

Режисер

[ред. | ред. код]
  • «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1925)
  • «Майстри» Р. Стоянова (1927)
  • «Албена» І. Йовкова (1929)
  • «Горі від розуму» О. Грибоєдова (1930)
  • «Мільйонер» В. Йовкова (1930)
  • «Бідність не порок» М. Островського (1932)
  • «На дні» М. Горького (1932)
  • «Над прірвою» І. Вазова (1934)
  • «Престол» І. Вазова (1934)
  • «Звичайна людина» І. Йовкова (1936)
  • «Безприданниця» М. Островського (1937)
  • «Принц Гомбургский» Р. Клейста (1942)
  • "Гамлет"В. Шекспіра (1943)
  • «Ернані» В. Гюго (1943)
  • «Вороги» М. Горького (1944)
  • «Боротьба триває» К. Кюлявкова (1946)
  • «Три сестри» А. Чехова (1953)
  • «Таланти і шанувальники» М. Островського (1955)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Массалитинов Николай Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Русский театр в эмиграции [Архівовано 2009-08-21 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Енциклопедія Кругосвєт [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)