Ян Тарновський (примас)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарновський.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Тарновський.
Не плутати з Ян Тарновський (львівський архієпископ).
Ян Тарновський (примас)
пол. Jan Tarnowski
Герб
Герб
Познанський єпископ
1598 — 1600
Конфесія: католицтво
Церква: римо-католицька церква
Попередник: Лукаш Косцелецький
Наступник: Вавжинець Гослицький
Куявсько-Поморський єпископ
1600 — 1603
Попередник: Єронім Роздражевський[pl]
Наступник: Пйотр Тиліцький
Архієпископ Ґнєзненський
Примас Польщі
1603 — 1605
Попередник: Станіслав Карнковський[pl]
Наступник: Бернард Мацейовський
 
Діяльність: дипломат, католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження: 1550
Смерть: 1605
Лович, Республіка Польща
Похований: Cathedral Basilica of the Assumption of the Blessed Virgin Mary, Łowiczd
Династія: Тарновські гербу Роля
Батько: Пйотр Тарновський
Посада: канонік влоцлавський, краківський; пробст влоцлавський, крушвицький, краківський, ленчицький; королівський секретар, регент, коронний референдар і підканцлер

CMNS: Ян Тарновський у Вікісховищі

Ян Тарновський гербу Роля (нар. 1550 чи 4 січня 1552, Тарново — пом. 14 вересня 1604/1605, Лович) — польський римо-католицький і державний діяч; секретар королівський, референдар великий коронний (1581—1591), підканцлер коронний (1591—1598); єпископ познанський (1598—1600), куявсько-поморський (1600—1603), архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі та Литви (1603—1605).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився Ян, за різними даними, 1550 року[1][2] чи 4 січня 1552 року[3], у Тарново в сім'ї хорунжого познанського (1580–1582) Пйотра Тарновського та Анни з Рокшицьких.

Спочатку здобув домашню освіту, 1564 року був відправлений до єзуїтського колегіуму у Відні, звідки виїхав на навчання до Італії[1].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Ян Тарновський, завдяки рекомендації Станіслава Карнковського[pl], посідав ряд державних посад: королівського секретаря, регента[4], референдаря коронного (1581—1591)[5], підканцлера коронного (1591—1598)[6]. Супроводжував короля у поїздці до Швеції 1592 року, коли Сигізмунд III мав після смерті свого батька посісти шведський трон[7].

Церковна кар'єра

[ред. | ред. код]

Церковна кар'єра Яна Тарновського спочатку була пов'язана з двором Куявсько-Поморського єпископа Станіслава Карнковського, завдяки якому отримав посаду місцевого каноніка, а 1579 року став пробстом влоцлавським і крушвицьким. Був також краківським каноніком (1580) і пробстом (1589), пробстом ленчицьким (1589)[1].

Завдяки зусиллям короля, 1590 року примас Карнковський призначив Тарновського своїм коад'ютором з правом спадкоємності. Проте Святий Престол виступив проти. Наступні шість років духовна кар'єра Тарновського завмерла, а перелом відбувся лише 1597 року, коли він був преконізований на Познанського єпископа. Вступити на посаду він зміг лише в січні наступного року. Під час свого єпископства у Познані він опікувався відновленням катедри в Острові Тумському та розширенням місцевого єпископського палацу[1][4][7].

1600 року Тарновський став Куявсько-Поморським єпископом, що призвело до його відходу від державних справ. Управляючи Куявсько-Поморською дієцезією, він прибудував каплицю Пресвятої Діви Марії до місцевого катедрального костелу у Влоцлавеку[1].

Після смерті примаса Карнковського, за підтримки короля Сигізмунда ІІІ, Ґнєзненська капітула 30 жовтня 1603 року обрала Яна Тарновського архієпископом. 29 березня 1604 року він отримав папську конфірмацію, а 5 червня провів інгрес[1].

Ян Тарновський, як найближчий сподвижник першого Вази на польському троні, підтримував Сигізмунда III у прагненні зміцнити королівську владу. Завдяки одруженню монарха з Анною Австрійською він сподівався на тісніші стосунки з Габсбургами[1], хоча спочатку не підтримував цей шлюб[8]. Примас, підтримуючи короля, виступав проти політики канцлера Яна Замойського[1].

У своєму заповіті він передав Ґнєзненському собору 400 дукатів на золоту чашу та інші літургійні речі, Ловицькій колегіаті та іншим костелам — літургійне вбрання та необхідний матеріал для його виготовлення[1]. Помер Ян Тарновський 14 вересня 1604[9][1] чи 1605[3][2][7] року у резиденції архієпископа в Ловичі[10], похований у місцевому колегіальному костелі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Jan Tarnowski. Prymas Polski. Процитовано 08.07.2022.
  2. ↑ а б Tarnowski Jan. Encyklopedia PWN. Процитовано 08.07.2022.
  3. ↑ а б Archbishop Jan Tarnowski. Catholic hierarchy. Процитовано 08.07.2022.
  4. ↑ а б Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 9, Lipsk, 1842, s. 50.
  5. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 136.
  6. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 110.
  7. ↑ а б в Jerzy Łobos (2014). Poczet Prymasów Polskich (1417–2014) (PDF). Katolickie Stowarzyszenie "Civitas Christiana" Oddział Okręgowy w Lublinie. Процитовано 08.07.2022.
  8. ↑ Konstancja Austriaczka (królowa Polski 1605-1631). TwojaHistoria.pl. Encyklopedia. Процитовано 08.07.2022.
  9. ↑ Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 9, Lipsk, 1842, s. 51.
  10. ↑ Ks. Jan Korytowski: Dzieje prymasów Polski. Poznań 2005, tom XIII, s. 31.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]