40-й танковий батальйон (Третій Рейх)

40-й танковий батальйон (Третій Рейх)
Panzer-Abteilung 40
Висування колони 40-го танкового батальйону на Мурманськ. Липень 1941
На службі8 березня 1940 — 10 червня 1943
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рольтанкові війська
Чисельністьтанковий батальйон
У складіДив. Командування
Оснащення4 kl.PzBefWg I, 34 PzKw I, 20 PzKw II та 20 PzKw III
Війни/битвиДруга світова війна

Кампанія в Арктиці
Операція «Везерюбунг»

Оборона Заполяр'я

Командування
Визначні
командувачі		оберстлейтенант Клаус фон Гаймендаль

40-й танковий батальйон (Третій Рейх) (нім. Panzer-Abteilung 40 або Pz.Abt.z.b.V. 40) — танковий батальйон Сухопутних військ вермахту часів Другої світової війни, що діяв на крайній Півночі у часи німецько-радянської війни.

Історія

[ред. | ред. код]

8 березня 1940 року у ході підготовки вермахту до вторгнення у скандинавські країни був сформований окремий танковий підрозділ у складі трьох легких танкових рот 6./Pz.Rgt.6 (з 5-го танкового полку 3-ї танкової дивізії), 1./Pz.Rgt.35 (з 36-го танкового полку 4-ї танкової дивізії) та 5./Pz.Rgt.15 (з 15-го танкового полку 5-ї танкової дивізії). Батальйон складався зі штабу, трьох танкових рот та підрозділів підтримки й забезпечення. У пропагандистських цілях до складу батальйону включили танковий взвод з трьох важких танків Nb.Fz.

9 квітня 1940 року батальйон (без трьох рот) брав участь у вторгненні в Данію, водночас три роти батальйону були відправлені морем прямо в Норвегію. Однак, 10 квітня при переході морем німецьке транспортне судно Antaris H було затоплено торпедною атакою британського підводного човна «Санфіш»; 15 танків затонули зі своїми екіпажами. 24 квітня 1940 року танкові роти 40-го батальйону висадилися в Осло. З цього дня батальйон мав наступну організацію: 1-ша рота (без одного взводу) була додана бойовій групі «Фішер» (340-й піхотний полк), один взвод 1-ї роти був доданий на посилення 169-ій піхотній дивізії, 3-тя рота була додана 163-ій піхотній дивізії, 2-га рота — перебувала в резерві в Осло.

На 22 червня 1941 року батальйон входив до складу XXXVI командування особливого призначення генерала Г. Файге[Прим. 1][1]. На запланованих напрямках дії підрозділів батальйону оборону утримували дві радянські стрілецькі дивізії: 122-га та 104-та, а також щойно перекинута з-під Пскова 1-ша танкова дивізія Героя Радянського Союзу генерал-майора Баранова В. І.[Прим. 2][2][Прим. 3].

1 липня почалася активна фаза вторгнення до Радянського Союзу, під час якої 1-ша танкова рота підтримувала дії гірського корпусу «Норвегія», наступаючи на мурманському напрямку. Однак, з початком бойових дій німецькі танки в складних умовах місцевості не змогли себе зарекомендувати, отже через кілька тижнів боїв роту перевели до Оулу.

Штаб 40-го батальйону та 2-га танкова рота наступали у складі ударного угруповання XXXVI командування особливого призначення і підтримували дії моторизованої групи СС «Норд» при просуванні на Алакуртті та Кандалакшу. У серпні та вересні цю групу перевели південніше, де підпорядкували III фінському корпусу генерал-лейтенанта Я. Сііласвуо, що наступав на Кестеньгу.

3-тя танкова рота спочатку підтримувала фінську групу «F» (фін. Ryhmä F) 3-ї піхотної дивізії при наступі в напрямку Ухта — Кем, яка мала завдання прорвати радянську оборону та перерізати Кіровську залізницю.

5 грудня 1942 року батальйон включений до складу 9-го танкового полку, як 2-й батальйон (II.Pz.Rgt. 9). Пізніше він був вивезений до Норвегії і 10 червня 1943 року танковий батальйон був розформований.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. ↑ На липень 1941 року в батальйоні було 78 танків: 4 kl.PzBefWg I, 34 PzKw I, 20 PzKw II та 20 PzKw III.
  2. ↑ На червень 1941 року в дивізії перебувало — 370 танків, БТ-5 — 89, БТ-7 — 176, Т-26 — 18, вогнеметних Т-26 — 50 (за іншими даними загалом 105 Т-26), Т-28 — 38 і 53 бронемашини БА-10 та БА-20.
  3. ↑ 1 липня 1941 року в дивізії було — 340 танків (30 Т-28, 199 БТ, 65 Т-26, 40 Т-27). Крім цього пізніше дивізія отримала 4 КВ-1 та 2 КВ-2.
Джерела
  1. ↑ Panzer-Abteilung (z.b.V.) 40. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 18 грудня 2020.
  2. ↑ 1-я Краснознаменная танковая дивизия. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 19 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Jentz, Thomas (1996). Panzertruppen 2: The Complete Guide to the Creation & Combat Employment of Germany's Tank Force 1943—1945. Schiffer. ISBN 978-0-7643-0080-6.(англ.)
  • Kari Kuusela: Wehrmachtin Panssarit Suomessa. Helsinki: Wiking-Divisioona Oy. ISBN 951-97506-3-0.(фін.)
  • Франсуа де Ланнуа, Жозеф Шарита. Немецкие танковые войска. 1935—1945; пер. М. Жуковой. — М.: АСТ, 2005.