9-й армійський корпус (Велика Британія)
| 9-й корпус Великої Британії IX Corps (United Kingdom) | |
|---|---|
 | |
| На службі | 1915—1919 квітень 1941 — 31 травня 1943 |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Вид |  Британська армія |
| Тип | армійський корпус |
| Роль | Сухопутні війська |
| Чисельність | корпус |
| Війни/битви | Перша світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | лейтенант-генерал Джуліан Бінг лейтенант-генерал Александер Гамільтон-Гордон лейтенант-генерал Джон Крокер лейтенант-генерал Браян Хоррокс |
9-й корпус Великої Британії (англ. IX Corps (United Kingdom) — військове об'єднання, армійський корпус британської армії, часів Першої та Другої світових війн.
IX корпус був сформований в Англії в 1915 році в готовності здійснити новий десант у Сувлі під час Дарданеллської операції. Штаб був сформований у лондонському Тауері. Під час Галліпольської кампанії до складу корпусу входили такі дивізії:
- 10-та (Ірландська) дивізія
- 11-та (Північна) дивізія
- 13-та (Західна) дивізія
- 53-тя (Валлійська) дивізія
- 54-та (Східноанглійська) дивізія
- 2-га кінна (спішена) дивізія
Після британської евакуації з Галліполі корпус був передислокований до Франції в 1916 році. У квітні 1918 року до корпусу були передані ті дивізії, що зазнали особливо важких втрат у боях під час Першої битви на Соммі (1918) і в битві на Лисі:
Ці формування були переміщені на південь, у відносно тихий сектор Західного фронту, для реформування та відновлення боєздатності. Але, несподівано для союзного командування цей напрямок став головною метою наступного німецького наступу, що в травні-червні 1918 року перетворився на третю битву на Ені, де IX корпус зазнав подальших важких втрат. Генерал Дені Огюст Дюше, командувач 6-ю французькою армією, розгорнув IX корпус (п'ять дивізій) занадто далеко вперед, на хребті Шемен-де-Дам, який було здобуто такою ціною в Другій битві на Ені минулого року (французький головнокомандувач генерал Філіпп Петен і командувач групи армій Луї Франше д'Еспере вважали за краще, щоб хребет утримувався легкими силами прикриття, а головну смугу оборони побудувати в зоні між хребтом та річкою Ена).
У вересні 1918 р. до корпусу увійшла 6-та піхотна дивізія. На момент підписання перемир'я IX корпус входив до складу 4-ї британської армії.
У квітні 1941 року IX корпус був сформований вдруге під командуванням генерал-лейтенанта Рідлі П. Пакенгема-Волша. 9 квітня 1941 року 59-та (Стаффордширська) піхотна дивізія та дивізія округу Дарем і Норт-Райдінг перейшли до складу IX корпусу з X корпусу. За день до них приєдналася дивізія округу Нортумберленд. 21 листопада 15-та (Шотландська) піхотна дивізія була включена до складу корпусу.
IX корпус лейтенант-генерала Джона Т. Крокера був розгорнутий для боротьби в Північній Африці під командуванням 1-ї британської армії лейтенант-генерала Кеннета А. Н. Андерсона. 24 березня 1943 року штаб IX корпусу на чолі з бригадним генералом Гордоном Х. А. Макмілланом приземлився на африканській землі, і був включений як резерв 18-ї групи армій. 12 березня 1943 року 6-та бронетанкова дивізія перейшла з V корпусу до IX корпусу. До складу об'єднання ввели також американську 34-ту піхотну дивізію та 128-му піхотну бригадну групу зі складу 46-ї піхотної дивізії, і згодом перейшов в атаку на Пінчон-Фондук на південному фланзі 1-ї армії.
Для останнього наступу в Північній Африці кілька ветеранських формувань 8-ї британської армії генерала сера Бернарда Монтгомері прибули для посилення IX корпусу, який мав відігравати провідну роль у майбутньому наступі на завершальній фазі Північно-Африканської кампанії. До складу об'єднання увійшли британська 7-ма бронетанкова, 4-та британська та 4-та Індійська піхотні дивізії, а також 201-ша гвардійська бригада. Остаточний штурм розпочався 5 травня, коли дві піхотні дивізії форсували проміжок Меджез-ель-Баб, через який пройшли дві танкові дивізії, щоб домогтися остаточної капітуляції сил Осі 13 травня 1943 року.
Після капітуляції майже 250 000 солдатів армій Осі в Північній Африці IX корпус був розформований. 7-му бронетанкову дивізію перевели до V корпусу 18 травня 1943 року, згодом решта дивізій та бригад була передана в інші корпуси. 31 травня 1943 року IX корпус був розформований.
- Перша світова війна
- лейтенант-генерал Фредерик Стопфорд (17 червня — 16 серпня 1915);
- майор-генерал Бовуар де Ліль (16-24 серпня 1914);
- лейтенант-генерал Джуліан Бінг (24 серпня 1915 — 8 лютого 1916);
- лейтенант-генерал Александер Гамільтон-Гордон (20 червня 1916 — 10 вересня 1918);
- лейтенант-генерал Волтер Брейтуейт (вересень 1918 — 1919);
- Друга світова війна
- лейтенант-генерал Рідлі Пакенгем-Волш (7 червня — 17 листопада 1941);
- лейтенант-генерал Едвін Морріс (18 листопада 1941 — 31 січня 1942);
- лейтенант-генерал Френсіс Носворті (1 лютого — 11 вересня 1942);
- лейтенант-генерал Джон Крокер (12 вересня 1942 — 29 квітня 1943);
- лейтенант-генерал Браян Хоррокс (29 квітня — 3 червня 1943).
- 12-та група армій (США)
- Середньосхідне командування (Велика Британія)
- Військова історія Великої Британії
- Сицилійська операція
- Армія Західної Пустелі
- The British IX Corps in France and Flanders(англ.)
- THE WAR IN FRANCE AND FLANDERS 1939—1940
- IX [British Corps]
- Forty, George, British Army Handbook 1939—1945, Sutton Publishing (1998).
- Cliff Lord & Graham Watson, Royal Corps of Signals: Unit Histories of the Corps (1920—2001) and its Antecedents, Solihull: Helion, 2003, ISBN 1-874622-92-2.
- Official History 1939-40: Ellis, Major L.F., History of the Second World War, United Kingdom Military Series: The War in France and Flanders 1939—1940, London: HMSO, 1954.
- Official History 1918: Brigadier-General Sir James E. Edmonds and Lieutenant-Colonel R. Maxwell-Hyslop, History of the Great War: Military Operations, France and Belgium 1918, Vol V, 26th September–11th November, The Advance to Victory, London: HM Stationery Office, 1947/Imperial War Museum and Battery Press, 1993, ISBN 1-870423-06-2/Uckfield: Naval & Military Press, 2021, ISBN 978-1-78331-624-3.