Afradapis
| Afradapis Період існування: верхній еоцен
| |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Strepsirrhini |
| Родина: | †Adapidae |
| Рід: | †Afradapis Seiffert et al., 2009 |
| Вид: | †A. longicristatus
|
| Біноміальна назва | |
| †Afradapis longicristatus Seiffert et al., 2009
| |
Afradapis — рід адапіформних приматів, що жив у пізньому еоцені[1][2]. Єдиний відомий вид, Afradapis longicristatus, був виявлений у формації Birket Qarun на півночі Єгипту в 2009 році[2]. Хоча його географічне поширення обмежується Афро-Аравією, Afradapis належить переважно до європейської родини адапіформних Caenopithecidae. Це таксономічне розташування підтверджується нещодавніми філогенетичними аналізами, які відновлюють тісний еволюційний зв'язок між Afradapis і адапіформами, включаючи Darwinius[3]. Хоча адапіформи були відомі своєю морфологією, схожою на стрепсирин, жодна скам'янілість адапіформ не має унікальних анатомічних рис, щоб встановити зв'язок предка між ценопітецидами та живими стрепсиренами[2]. Він харчувався листям і повільно пересувався, як лорі[4].
- ↑ Seiffert, E. R., Boyer, D. M., Fleagle, J. G., Gunnell, G. F., Heesy, C. P., Perry, J. M. G., & Sallam, H. M. (2018). New adapiform primate fossils from the late Eocene of Egypt. Historical Biology, 30(1–2), 204–226. https://doi.org/10.1080/08912963.2017.1306522
- ↑ а б в Seiffert, E. R., Perry, J. M. G., Simons, E. L., & Boyer, D. M. (2009). Convergent evolution of anthropoid-like adaptations in Eocene adapiform primates. Nature, 461(7267), 1118–1121. https://doi.org/10.1038/nature08429
- ↑ Boyer, D. M., Seiffert, E. R., & Simons, E. L. (2010). Astragalar morphology of Afradapis, a large adapiform primate from the earliest late Eocene of Egypt. American Journal of Physical Anthropology, 143(3), 383–402. https://doi.org/10.1002/ajpa.21328
- ↑ Fleagle, J.G. (2013). Primate Adaptation and Evolution (вид. 3rd). Academic Press. с. 239. ISBN 978-0-123-78633-3. OCLC 820107187.
