Anachlysictis
| Anachlysictis | |
|---|---|
| |
| голотип — нижня щелепа | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | †Sparassodonta |
| Родина: | †Thylacosmilidae |
| Рід: | †Anachlysictis Goin, 1997 |
| Вид: | †A. gracilis
|
| Біноміальна назва | |
| †Anachlysictis gracilis Goin, 1997
| |
Anachlysictis gracilis — вимерлий хижий ссавець, що належав до групи Sparassodonta, які були метатеріями, які населяли Південну Америку в кайнозої. Anachlysictis є першим записом таких боргієноїдів у північній частині Південної Америки, а також найпримітивнішим відомим представником родини Thylacosmilidae, групи хижаків, оснащених «шаблеподібними зубами»[1].
Цей вид був знайдений у формації Вільявієха в районі Ла-Вента в Колумбії, відомому родовищі скам'янілостей середнього міоцену, 13.8-11.8 Ma[2] на основі фрагментів, які включають передню частину нижньої частини щелепи з початковим корінним зубом і шматком хижих зубів з передньої частини верхньої щелепи[3].
Anachlysictis був меншим за свого більш відомого родича Thylacosmilus, важивши ≈ 18 кілограмів[4]. Він мав хижі зуби для ефективної обробки м’яса та плоскі ікла, розташовані трохи нижче носа, які не були заокругленими, як у неспеціалізованих м’ясоїдних ссавців, тоді як площа акомодації жувального м’яза (бере участь у рухах щелепи) була зменшена[5].
- ↑ Forasiepi A. & Carlini A. A new thylacosmilid (Mammalia, Metatheria, Sparassodonta) from the Miocene of Patagonia, Argentina. Zootaxa 2552: 55–68 (2010)
- ↑ Anachlysictis gracilis [Архівовано 2021-12-14 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Goin, F. J. (1997). New clues for understanding Neogene marsupial radiations. In: Vertebrate Paleontology in the Neotropics. The Miocene Fauna of La Venta, Colombia, R. F. Kay, R. Cifelli, R. H. Madden, and J. Flynn, eds., pp. 185-204, Smithsonian Institution Press, Washington, DC.
- ↑ Wroe, S., Argot, C., & Dickman, C. (2004). On the rarity of big fierce carnivores and primacy of isolation and area: tracking large mammalian carnivore diversity on two isolated continents. Proceedings of the Royal Society B Biological Sciences, 271(1544), 1203-1211.
- ↑ Goin, F.J. 2003. Early marsupial radiations in South America. En: M. Jones, C. Dickman y M. Archer (eds.), Predators with Pouches, The Biology of Carnivorous Marsupials, CSIRO Publishing, Australia, pp. 30–42.
