Argo (1936)

«Арго»
Argo
Типова схема підводних човнів типу «Арго»
Верф Італія CRDA, Монфальконе
Під прапором Королівство Італія
Належність  Королівські військово-морські сили Італії
Порт приписки Неаполь
BETASOM
Закладений 15 жовтня 1931
Спуск на воду 24 листопада 1936
Введений до складу флоту 31 серпня 1937
На службі 1937—1943
Сучасний статус 11 вересня 1943 року затоплений, коли німці захопили корабельню у Монфальконе, згодом піднятий. 1 травня 1945 року затоплений вдруге
Бойовий досвід Друга світова війна
Середземномор'я
Битва за Атлантику
* «Перший щасливий час»
* Конвой HX 90
Проєкт
Тип ПЧ прибережний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 14 вузлів (26 км/год)
Швидкість (підводна) 8 вузлів (15 км/год)
Робоча глибина занурення 90 м
Дальність плавання 10 186 миль (18 846 км) на швидкості 8,5 вузлів у надводному положенні
100 миль (186 км) на швидкості 3 вузли (5,6 км/год) у підводному положенні
Екіпаж 58 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 63,15 м
Ширина корпусу найб. 6,93 м
Висота 4,46 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Водотоннажність надводна 793 тонн
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни FIAT
2 × електродвигуни CRDA
Гвинти 2
Потужність 1500 к.с. (дизелі)
800 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм гармата 100/47
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм торпедних апаратів
16 торпед
ППО 4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931
Історія служби
У складі BETASOM
Командувачі Alberto Crepas, Guido Dall'Ostro, Giulio Contreas, Pasquale Gigli
Операції 20 бойових походів + 81 патрулювання
Перемоги 1 судно (5 066 т) та одне допоміжне військове судно затоплено (2 376 т); один військовий корабель пошкоджений (1 337 т)
Argo (1936). Карта розташування: Італія
«Арго»
«Арго»
Район затоплення «Арго»

«Арго» (італ. Argo) — військовий корабель, прибережний підводний човен у своєму типі Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Арго» був закладений 15 жовтня 1931 року на верфі компанії CRDA у Монфальконе. 24 листопада 1936 року він був спущений на воду, а 31 серпня 1937 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія

[ред. | ред. код]

«Арго» був закладений CRDA на своїй верфі в Монфальконе на замовлення португальського флоту. У той період, 1920-1930-ті роки, кілька іноземних флотів замовляли підводні човни на італійських верфях. Ці два човни (іншим був «Велелла») вже були на завершальній стадії будівництва, коли через фінансові труднощі Португалії довелося відмовитися від їх будівництва, й човни придбали італійці.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

На початку конфлікту «Арго» був приписаний до 14-ї ескадри 1-ї групи, що базувалася в Спеції. З 10 по 11 липня човен був частиною протикорабельного заслону з чотирьох підводних човнів, серед яких «Іріде», «Шире» та «Діаспро», усі діяли на визначеному рубежі на відстані 15 миль один від одного. «Арго» було наказано зайняти позицію у 80 милях на 310° від маяка Пойнт Асінара (Сардинія). Хоча під час цього патрулювання «Арго» не зміг виявити жодного судна, «Шире» під командуванням лейтенанта Адріано Пріні потопив французьке судно Cheik водотоннажністю 1058 тонн.

У вересні 1940 року до французького Бордо на базу BETASOM почали прибувати італійські підводні човни, яких незабаром стало 27[Прим. 1], котрі незабаром приєдналися до німецьких підводних човнів у полюванні на судноплавство союзників; поступово їхнє число збільшиться до 32. Вони зробили вагомий внесок у битву за Атлантику, попри те, що командувач підводного флоту ВМС Німеччини адмірал Карл Деніц відгукнувся про італійських підводників: «недостатньо дисципліновані» і «не в змозі залишатися спокійним перед лицем ворога»[1].

Перелік уражених «Арго» суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
1 1 грудня 1940 T.V. Альберто Крепас[2] «Сагне»[3] ескадрений міноносець Канада Канада 1 358 Конвой HG 47 пошкоджений
54°05′ пн. ш. 16°55′ зх. д. / 54.083° пн. ш. 16.917° зх. д. / 54.083; -16.917 (HMCS Saguenay)
типу «A»
2 5 грудня 1940 Silverpine[4] вантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 066 баласт Конвой OB 252 потоплено
54°14′ пн. ш. 18°08′ зх. д. / 54.233° пн. ш. 18.133° зх. д. / 54.233; -18.133 (Silverpine)
55 (36 загинуло та 19 вціліло)
3 12 листопада 1942 T.V. Паскуаль Джіглі HMS Tynwald[5] допоміжне судно ППО Велика Британія Велика Британія 2 376 потоплено
36°42′ пн. ш. 05°10′ сх. д. / 36.700° пн. ш. 5.167° сх. д. / 36.700; 5.167 (HMS Tynwald)
24 (усі загинули)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. First Happy Time. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. Argo (AO, I.26).
  3. HMCS Saguenay
  4. Silverpine
  5. HMS Tynwald

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
  • Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8.
  • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1