Caproni Ca.133

Caproni Ca.133
Призначення:транспортний літак, середній бомбардувальник
Перший політ:16 вересня 1934
Прийнятий на озброєння:1935
Знятий з озброєння:1941
Період використання:1935–1948
На озброєнні у: Regia Aeronautica
Розробник:Capronid
Виробник:Італія Caproni
Всього збудовано:416
Конструктор:Джованні Баттіста Капроні
Екіпаж:3-4 особи
Максимальна швидкість (МШ):260 км/год
Бойовий радіус:2000 км
Практична стеля:6500 м
Довжина:15,45 м
Висота:4,0 м
Розмах крила:21,44 м
Площа крила:65 м²
Споряджений:6500 кг
Двигуни:3 × Piaggio P.VII C.15
Тяга (потужність):3 × 475 к.с.
Підвісне озброєння:500 кг бомб
Кулеметне озброєння:4 × 7,7-мм кулемет Breda-SAFAT
Caproni Ca.133 у Вікісховищі

Капроні Ca.133 (італ. Caproni Ca.133) — італійський трьох-моторний військово-транспортний літак і середній бомбардувальник розробки компанії Caproni. Активно використовувався під час другої італо-ефіопської війни, а також, в обмеженій кількості, під час Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Тримоторний транспортний літак Ca.133 розроблявся під керівництвом Джованні Капроні був останнім з серії суцільнометалевих високопланів фіксованим шасі. Базуючись на попередніх літаках Ca.97 і Ca.101 конструювання «колоніального» літака, який мав діяти на Близькому Сході та в Африці, просувалось дуже швидко. Від літака не вимагалось високих льотних характеристик, але використання в нерозвинутих регіонах вимагало надійність і простоту обслуговування. Також літак мав мати можливість використовувати бомби, що б в разі необхідності надавати повітряну підтримку гарнізонам.

Вже 16 вересня 1934 року перший прототип з двигунами Piaggio P.VII C.15 піднявся в повітря. Практично відразу авіаційне командування ініціалізувало серійне виробництво, оскільки повним ходом йшла підготовка до нападу на Ефіопію, і потреба в таких літаках була високою. Загалом було виготовлено 416 Ca.133, з них 12 для цивільного використання.[1]

Основні модифікації

[ред. | ред. код]
  • Ca.133 (деколи позначався Ca.133N від «normale» — «звичайний») — транспортно-бомбардувальний варіант з двигунами Piaggio P.VII C.15 потужністю 475 к.с. Захисне озброєння складалось з чотирьох 7,7 мм кулеметів в верхній, нижній турелях і бокових вікнах. Бомбове навантаження складало 500 кг. Екіпаж — 3-4 особи. В транспортному варіанті міг перевозити до 18 осіб. (97 екз.)
  • Ca.133T — неозброєна транспортна модифікація. (258 екз.)
  • Ca.133S — санітарна модифікація для евакуації поранених. (23 екз.)
  • Ca.133P — навчальна модифікація для тренування парашутистів. (25 екз.)

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Довжина: 15,45 м
  • Висота: 4,0 м
  • Розмах крила: 21,44 м
  • Площа крила: 65 м ²
  • Маса порожнього: 4000 кг
  • Максимальна злітна маса: 6500 кг
  • Двигун: 3 × Piaggio P.VII C.15
  • Потужність: 3 × 475 к. с.

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 260 км/год
  • Практична дальність: 2000 км
  • Практична стеля: 6500 м
  • Час підйому: на 4000 м за 15 хв

Історія використання

[ред. | ред. код]

Першим стормо, який отримав Ca.133 став 14-ий (44-а, 45-а і 49-а групи), майже відразу після — 4-а група 7-го стормо. Після тренувань обидва стормо було перекинуто в Еритрею і Італійське Сомалі. 2 січня 1936 року відбувся перший бойовий виліт проти Ефіопії, а до жовтня там вже діяло 9 ескадрилій. Ca.133 використовувались дуже інтенсивно, під час основних боїв літаки виконували по чотири бойові вильоти в день. Окрім звичайних бомб італійці використовували і хімічні боєприпаси. Бойових втрат Ca.133 в кампанії майже не було, але відчутними були небойові — 40 літаків. Загалом більше 300 Ca.133 було відправлено в Східну Африку, решта обмежено використовувались в Італії і Північній Африці.

Перед вступом Італії в війну в Regia Aeronautica все ще було 259 Ca.133, з них 183 — в колоніях. Літак офіційно був знятий з озброєння, але все ще активно використовувався. 12 червня 1940 року 22 Ca.133 завдали удару по Адену і цілях в Британському Сомалі. Втрати були невисокими, оскільки британці майже не мали винищувальної авіації, проте через зенітний вогонь і технічні проблеми в 1940 році було втрачено 65 літаків. В 1941 році британці почали контрнаступ з використанням бомбардувальників, що привело до різкого скорочення цілих Ca.133: 10 лютого в строю було 23 Ca.133, 15 березня — 10, а 15 квітня — 4. Більшість Ca.133 було знищено на аеродромах британськими бомбардувальниками.

На інших театрах бойових дій в Африці Ca.133 використовувались як транспортні. Декілька вцілілих літаків використовувались аж до 1948 року.

Окрім Італії, Ca.133 використовувала Австрія, яка купила 5 Ca.133 в бомбардувальному варіанті в 1936 році. Після аншлюсу ці літаки були включені в склад Люфтваффе, але використовувались виключно як навчальні.[1]

Література

[ред. | ред. код]
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Харук, 2012, с. 136-137.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Caproni Ca.133