Dead Cells

Dead Cells
РозробникФранція Motion Twin
Франція Evil Empire
ВидавецьФранція Motion Twin
Франція Playdigious
Дистриб'ютор Steam
GOG
Nintendo eShop
Google Play
App Store
Жанр(и)інді, метроїдванія, мандрівна
Платформа Microsoft Windows
 Linux
 macOS
 PlayStation 4
 Xbox One
 Android
 iOS
 Nintendo Switch
Дата випускуWindows, Linux, macOS, PlayStation 4, Xbox One, Nintendo Switch
7 серпня 2018
iOS
28 серпня 2019
Android
3 червня 2020
Режим гри Однокористувацька гра
Моваанглійська, французька, китайська, італійська, німецька, іспанська, японська, португальська, російська, турецька, корейська
Українськавідсутня
Творці
ПродюсерСтів Філбі
Ігродизайнер(и)Себастьян Бенард
Технічні деталі
РушійHeapsd[1]
Носійцифрова дистрибуція, цифрове завантаження[d] і physical mediad[2][3]
Dead Cells[d]
Офіційний сайт
CMNS: Dead Cells у Вікісховищі

Dead Cells — французька відеогра в жанрі метроїдванії, видана незалежною ігровою студією Motion Twin та випущена 7 серпня 2018 року для таких платформ, як: Microsoft Windows, macOS, Linux, PlayStation 4, Xbox One та Nintendo Switch. На мобільні платформи Dead Cells була портована дещо пізніше. 28 серпня 2019 року відеогра була портована на iOS, а 3 червня 2020 року на Android. Гравець керує аморфною істотою, на ім'я Невільник. Головною метою для головного персонажа є втекти з острова та згодом убити короля цього острова. Досліджуючі процедурно згенеровані рівні, гравець отримує зброю, скарби та інше, що допомагає боротися проти сильних мутованих супротивників. Якщо персонаж, керований гравцем, втратить всі очки здоров'я, то будуть загублені всі предмети, що були здобути під час дослідження відеоігрових локацій.

Виробництво проєкту почалося після запланування студією Motion Twin сиквелу до своєї браузерної гри під назвою Die2Nite. Такі відеоігри, як Team Fortress 2, The Binding of Isaac та серія Dark Souls стали натхненням для французьких розробників. Після випуску Dead Cells, до неї було розроблено та випущено декілька розширень. Проєкт у жанрі метроїдванії отримав позитивні відгуки від критиків, що високо оцінили бойовий стиль і дизайн рівнів. Особлива похвала була спрямована на рівні та зброю, котрі генерувалися випадковим чином. До березня 2021 року Dead Cells розійшлася тиражем у 5 мільйонів копій.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Синопсис

[ред. | ред. код]

Дія гри відбувається на безіменному острові, персонаж гравця — Невільник, аморфна істота, здатна вселятися в мертві тіла, що знаходяться в глибинах острова. Хоча «голова» Невільника безсмертна, тіла, якими він володіє, не безсмертні, і смерть змусить голову повернутися до каюти Невільників, щоб знайти інший труп. Взаємодія з неігровими персонажами обмежується серією рухів тіла, які вони демонструють. Гравцю також іноді показують думки ув'язненого через діалогові вікна.

Історія

[ред. | ред. код]

Невільник прокидається в глибинах острівної в'язниці, страждаючи від амнезії. Солдат зустрічає Невільника та каже, що більше не може померти. Він намагається втекти з в'язниці, але його голова повертається у глибини, як тільки його тіло руйнується. Між наступними спробами втечі Невільник дізнається, що острів колись був могутнім королівством, яке було зруйноване, коли чума, відома як «Малаїз», перетворила більшість жителів королівства на монстрів.

Після втечі з каюти ув'язнених головний герой вирішує вбити короля-затворника острова, вважаючи, що його смерть дозволить йому втекти. Залишаючи каюту, він зустрічається з Колекціонером — фігурою в каптурі, яка обмінює клітини на предмети та зброю. Після битв у заражених малаїзом місцях острова Невільник дістається тронного залу короля і йому вдається вбити коматозного короля. Проте труп короля вибухає, знищуючи тіло Невільника. З палаючих фрагментів зруйнованого трону виповзає його голова й намагається залишити острів, вийшовши через фонтан, але стік веде назад у каюту Невільника, де воскреслий герой розмірковує про наслідки смерті короля.

Персонажі

[ред. | ред. код]

Dead Cells

[ред. | ред. код]

Rise of the Giant

[ред. | ред. код]
  • Учень колекціонера (англ. The Collector's Intern)

The Bad Seed

[ред. | ред. код]
  • Болотний жрець (англ. Swamp Priest)

The Queen and the Sea

[ред. | ред. код]

Реакція

[ред. | ред. код]

Критичні рецензії

[ред. | ред. код]

Dead Cells отримала позитивні відгуки критиків. Версія для Xbox One отримала «загальне визнання», а версії для PlayStation 4, Windows, Nintendo Switch і iOS отримали «переважно позитивні» відгуки, згідно із сайтом-агрегатором рецензій Metacritic. Брендін Тіррел з IGN похвалив гру за цікавий геймплей і генерацію рівнів: «Скелетом Dead Cells є те як вона генерує рівні й розташування ворогів і предметів. Це є кров, що тече в серці відеогри»[14]. Бойова система оцінюється, як «блискавична», «граціозна» й «спритна»[15][16][17]. Рецензенти порівнювали гру з Dark Souls, Diablo та Castlevania завдяки складності проходження та рівням, що постійно міняються. При цьому, відзначають візуальне й звукове оформлення[18][19][20]. Сюжет Dead Cells зазнав критики, його назвали дещо нудним[21][22][23]. Кірк Гамільтон з Kotaku вважав сюжет таким, що розчаровує, заявивши: «Якщо не вважати мізерної побудови світу, єдина історія тут — це історія руху вперед, вбивства всього й поступового вдосконалення у всьому». Деякі інші рецензенти вважають, що через систему смерті ранні рівні стають дедалі більше повторюваними[20][24]. Коментатори назвали ігровий процес після перших кількох годин «мутним», а складність — «бездушною»[23][25]. Кріс Картер з Destructoid розкритикував гру, заявивши: «Бувають і такі моменти, коли ви ідеально проходите гру з чудовими предметами, що знайшли під час ігрового процесу. Одначе, потім ви потрапляєте до боса, якого ніколи ще раніше не бачили. Авжеж, він розбиває вас»[19]. Інші критики заявили, що це є корисним, оскільки дає гравцю постійні покращення, можливість випробувати весь контент гри та отримати повне знання ігрових механік[17][25][26]. Нілу Ронаґану з Nintendo World Report також сподобалася система смерті: «Кожен запуск цікавий і веселий, коли я вмираю, єдина думка, що проноситься в моєму мозку, — почати спочатку та спробувати ще раз, просунувшись якнайдалі після попереднього запуску».

Продажі

[ред. | ред. код]

Приблизно через рік після виходу в дочасний доступ Dead Cells продала понад 730 000 екземплярів[27], а незадовго до повного релізу перевищила 850 000 екземплярів[28]. До травня 2019 року, за десять місяців після виходу повної версії, продажі Dead Cells досягли двох мільйонів екземплярів[29]. У березні 2021 року, під час анонсу останнього DLC, Dead Cells продала 5 мільйонів копій[30].

Нагороди

[ред. | ред. код]
Рік Назва Категорія Результат Примітки
2017 2017 Ping Awards Найкраща інді-гра Номінація [31]
IGN Best of 2017 Найкраща екшн-гра Номінація [32]
2018 2018 Golden Joystick Awards Найкраща інді-гра Перемога [33]
Найкращий візуальний дизайн Номінація [34]
Гра року Номінація [35]
The Game Awards 2018 Найкраща екшн-гра Перемога [36]
Найкраща незалежна гра Номінація [37]
Gamers' Choice Awards Найкраща інді-гра на думку фанатів Номінація [38]
Australian Games Awards Незалежна гра року Номінація [39]
New York Game Awards Найкраща інді-гра Перемога [40][41]
National Academy of Video Game Trade Reviewers Awards 2D/3D дизайн Перемога [42]
15th British Academy Games Awards Оригінальна інтелектуальна власність Номінація [43]
2019 SXSW Gaming Awards Найкращий ігровий процес Номінація [44]
Найперспективніша нова інтелектуальна власність Номінація
Italian Video Game Awards Найкраща інді-гра Номінація [45]
2020 Pégases Awards Найкраща мобільна гра Перемога [46][47]
Найкраща гра-сервіс Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://heaps.io/about.html
  2. ↑ а б https://signatureeditiongames.com/products/dead-cells-standard-switch?variant=42135373512933
  3. ↑ а б https://signatureeditiongames.com/products/dead-cells-return-to-castlevania-standard-edition-switch-1?variant=44058589921509
  4. ↑ Dead Cells for Switch Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  5. ↑ Dead Cells for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 7 травня 2019.
  6. ↑ Dead Cells for PlayStation 4 Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 7 травня 2019.
  7. ↑ Dead Cells for Xbox One Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  8. ↑ Dead Cells for iPhone/iPad Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 13 вересня 2019.
  9. ↑ Reiner, Andrew (6 серпня 2018). Dead Cells. Game Informer. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  10. ↑ Starkley, Daniel (6 серпня 2018). Dead Cells Review: Rise From Your Grave. GameSpot. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
  11. ↑ Tyrrel, Brandin (10 серпня 2018). Dead Cells Review. IGN. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  12. ↑ Wyndcliffe, James (29 серпня 2019). 'Dead Cells' Review – Zombies, Kings, and Unstoppable Killing Machines. TouchArcade. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  13. ↑ Review: Dead Cells (Switch). Nintendo Life (брит.). 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  14. ↑ Tyrrel, Brandin (11 серпня 2018). Dead Cells Review. IGN (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  15. ↑ Webster, Andrew (6 серпня 2018). Dead Cells is the best Castlevania game in years. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  16. ↑ Vogel, Mitch (6 серпня 2018). Dead Cells Review (Switch). Nintendo Life (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  17. ↑ а б Croft, Liam (6 серпня 2018). Dead Cells Review (PS4). Push Square (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 3 вересня 2022.
  18. ↑ Thursten, Chris (6 серпня 2018). Dead Cells Review. PC Gamer (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 3 вересня 2022.
  19. ↑ а б Carter, Chris (11 серпня 2018). Review: Dead Cells. Destructoid (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  20. ↑ а б GameCentral (8 серпня 2018). Game Review: Dead Cells is another classic indie Metroidvania. Metro (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  21. ↑ McElroy, Justin (19 травня 2017). Dead Cells Review. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  22. ↑ Hamilton, Kirk (6 серпня 2018). Dead Cells: The Kotaku Review. Kotaku (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  23. ↑ а б Wise, Josh (6 серпня 2018). Dead Cells Review. VideoGamer (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 3 вересня 2022.
  24. ↑ Moser, Aj (6 серпня 2018). Embark on a nightmarish adventure in the near-perfect Dead Cells. Daily Dot (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  25. ↑ а б Grubb, Jeff (6 серпня 2018). Dead Cells review — the apotheosis of the Roguelike. VentureBeat (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 3 вересня 2022.
  26. ↑ Meer, Alec (20 серпня 2018). Dead Cells review – lightning combat with a fatal attraction. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  27. ↑ Capel, Chris J (1 травня 2018). This metroidvania indie game has sold 730,000 units in a year – from Early Access. PCGamerN (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 3 вересня 2022.
  28. ↑ How player criticism helped make Dead Cells the game it is today. Game Developer (англ.). 1 серпня 2018. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 3 вересня 2022.
  29. ↑ Minotti, Mike (23 травня 2019). Indie hit Dead Cells sells over 2 million copies. VentureBeat (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 3 вересня 2022.
  30. ↑ Stockdale, Henry (19 травня 2021). Dead Cells Has Now Sold 5 Million Copies Worldwide. Nintendo Life (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  31. ↑ Nommés aux Ping Awards 2017. Ping Awards (фр.). 2017. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 3 вересня 2022.
  32. ↑ Best of 2017 Awards: Best Action Game. IGN (англ.). 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  33. ↑ Hoggins, Tom (24 вересня 2018). Golden Joysticks 2018 nominees announced, voting open now. The Daily Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  34. ↑ Andronico, Michael (26 жовтня 2018). Golden Joystick Awards: Vote for Ultimate Game of the Year. Tom's Guide (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  35. ↑ Sheridan, Connor (16 листопада 2018). Golden Joystick Awards 2018 winners: God of War wins big but Fortnite gets Victory Royale. GamesRadar+ (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  36. ↑ Crecente, Brian (13 листопада 2018). 'God of War,' 'Red Dead Redemption II' Tie For Most Game Awards Noms. Variety (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
  37. ↑ Grant, Christopher (6 грудня 2018). The Game Awards 2018: Here are all the winners. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  38. ↑ Glyer, Mike (19 листопада 2018). 2018 Gamers' Choice Awards Nominees. File 770 (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 6 січня 2019.
  39. ↑ Your 2018 Winners. Australian Games Awards (англ.). 19 грудня 2018. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  40. ↑ Keyes, Rob (3 січня 2019). 2018 New York Game Awards Nominees Revealed. Screen Rant (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  41. ↑ Meitzler, Ryan (23 січня 2019). The New York Game Awards Reveals 2019 Winners; God of War Earns the Top Prize. DualShockers (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 23 січня 2019.
  42. ↑ 2018 Awards. National Academy of Video Game Trade Reviewers (англ.). 13 березня 2019. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 5 березня 2020.
  43. ↑ Fogel, Stefanie (14 березня 2019). 'God of War,' 'Red Dead 2' Lead BAFTA Game Awards Nominations. Variety (англ.). Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  44. ↑ Trent, Logan (11 лютого 2019). Here Are Your 2019 SXSW Gaming Awards Finalists!. South by Southwest (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  45. ↑ Italian Video Game Awards Nominees and Winners. Italian Video Game Awards (англ.). 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 25 травня 2019.
  46. ↑ All the categories (2020). Pégases Awards (англ.). 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  47. ↑ Pégases 2020 : La liste des vainqueurs par catégorie. JeuxVideo (фр.). 10 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]