«Трайад» (N53) | ||
---|---|---|
HMS Triad (N53) | ||
Британський підводний човен «Трайад» типу «T» | ||
Верф | Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс | |
Під прапором | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
Порт приписки | Росайт, Данді | |
Замовлення | 8 грудня 1937 | |
Закладений | 24 березня 1938 | |
Спуск на воду | 5 травня 1939 | |
Введений до складу флоту | 16 вересня 1939 | |
На службі | 1939–1940 | |
Загибель | 15 жовтня 1940 року потоплений італійським підводним човном «Енріко Тоті» у затоці Таранто | |
Сучасний статус | затоплений | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Середземномор'я | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | великий дизель-електричний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 15,25 вузлів (28,7 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 9 вузлів (20 км/год) | |
Дальність плавання | 9 200 миль (15 000 км) на швидкості 11 вузлів (надводна) 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
Екіпаж | 59 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 84 м | |
Ширина корпусу найб. | 8,08 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,45 м | |
Водотоннажність надводна | 1 090 тонн | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни Laurence Scott |
||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 500 к. с. (дизельні двигуни) 1 450 к. с. (електродвигун) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 102-мм гармата QF 4 inch Mk XII | |
Торпедно- мінне озброєння |
10 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед | |
ППО | 3 × зенітні кулемети |
«Трайад» (N53) (англ. HMS Triad (N53) — військовий корабель, підводний човен 1-ї серії типу «T» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Підводний човен «Трайад» був закладений 24 березня 1938 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі. 5 травня 1939 року він був спущений на воду, а 16 вересня 1939 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Підводний човен брав участь у бойових діях Другої світової війни. «Трайад» здійснив 13 бойових походів, бився в Північному та Середземному морях.
«Трайад» мав доволі коротку кар'єру, діючи переважно в Північному морі поблизу норвезьких, данських та голландських берегів, що перебували під нацистською окупацією. У квітні 1940 року під час патрулювання в Північному морі човен потопив німецький військовий транспорт «Іонія» і атакував, але не зміг потопити німецьку плавучу базу «Цинтау».
3 серпня «Трайад» невдало обстріляв з бортової гармати німецький U-Boot U-46.
29 серпня 1940 року британський підводний човен вийшов з Росайта до Мальти. 9 жовтня 1940 року він вийшов у перший похід в акваторії Середземного моря, щоб діяти в затоці Таранто, отримавши наказ досягти Александрії після завершення патрулювання. Він не повернувся в порт, і до 20 жовтня підводний човен був оголошений зниклим безвісти. Вважалося, що «Трайад» загинув на мінному полі або був потоплений італійськими протичовновими літаками. Сучасні дослідження свідчать про те, що «Трайад» був потоплений з усім екіпажем у ніч з 14 на 15 жовтня італійським підводним човном «Енріко Тоті».
Протягом багатьох років вважалося, що «Енріко Тоті» також потопив британський човен «Рейнбоу», який діяв у тому ж районі. Однак у 1988 році було з'ясовано, що «Рейнбоу» був затоплений 4 жовтня італійським пароплавом Antonietta Costa внаслідок зіткнення.