«Тьюмалт» (R11) | ||
---|---|---|
HMS Tumult (R11) | ||
Британський есмінець «Тьюмалт» на фоні виверження вулкана Везувій. 1944 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «T» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | другий корабель флоту на ім'я «Тьюмалт» | |
Корабельня | John Brown & Company, Клайдбанк | |
Замовлено | 13 березня 1941 | |
Закладено | 16 листопада 1941 | |
Спущено на воду | 9 листопада 1942 | |
Введено в експлуатацію | 2 квітня 1943 | |
На службі | 1943-1965 | |
Перекваліфікований | на фрегат типу 16 | |
Статус | 25 жовтня 1965 року розібраний на брухт | |
Нагороди | 7 бойових відзнак[Прим. 1][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі * Сицилійська операція * Операція «Аваланч» * Операція «Драгун» Битва за Атлантику | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 737 тонн (стандартна)/2 545 тонн (повна) | |
Довжина | 103,48 м | |
Ширина | 10,87 м | |
Осадка | 4,32 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 40 000 к.с. | |
Швидкість | 36,75 вузлів (68 км/год) | |
Дальність плавання | 4 675 миль (7 523 км) на швидкості 20 вузлів | |
Екіпаж | 180—225 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармат Bofors L60 8 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» |
«Тьюмалт» (англ. HMS Tumult (R11) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «T» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Ескадрений міноносець «Тьюмалт» закладений 16 листопада 1941 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 9 листопада 1942 року він був спущений на воду, а 2 квітня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився на Середземному морі та в Атлантичному океані. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений сьома бойовими відзнаками[1].
29 листопада 1943 року британські есмінці «Тьюмалт» та «Рокет» потопили глибинними бомбами німецький підводний човен U-86 на схід від Азорських островів.
29 березня 1944 року есмінець «Ульстер» виявив за допомогою сонара ASDIC північніше Палермо німецький підводний човен. У ранкові години 30 березня U-223 був атакований північно-східніше Палермо глибинними бомбами британських есмінців «Лафорей» і «Тьюмалт», що вимусило його спливти на поверхню й вступити в артилерійську дуель з британськими кораблями. Незабаром підійшли есмінці «Гамблдон» і «Бленкатра» і в результаті перестрілки німецький підводний човен був затоплений, втім U-223 встигнув потопити британський есмінець «Лафорей». З екіпажу U-223 23 людини загинули та 27 були врятовані британцями.
Наприкінці липня 1944 року есмінець входив до оперативної групи флоту 88.1 (англ. Task Group 88.1), що готувалася до вторгнення у південній Франції і забезпечувала висадку морського десанту між містами Тулон та Канни[Прим. 2].
У червні 1945 року корабель перейшов до австралійського Сіднея, де увійшов до складу британської 111-ї оперативної групи флоту (англ. Task Force 111)[Прим. 3], що мала взяти участь у запланованій операції «Даунфол» — наймасштабніший висадці морського десанту в історії. Однак, після кількох днів закулісних перемовин та невдалої спроби державного заколоту в Японській імперії, 15 серпня імператор Хірохіто по радіо звернувся до нації та оголосив про капітуляцію Японії.