Laister-Kauffman XCG-10 | |
---|---|
Призначення: | Військово-транспортний планер |
Перший політ: | 6 листопада 1943 |
Прийнятий на озброєння: | 4 жовтня 1943 |
Знятий з озброєння: | 1945 |
Період використання: | 1943-1945 |
На озброєнні у: | Повітряні сили армії США |
Виробник: | Laister-Kauffman |
Всього збудовано: | 90 |
Модифікації: | CG-10A |
Екіпаж: | 2 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | 290 км/год |
Довжина: | 20,42 м |
Висота: | 8,22 м |
Розмах крила: | 32,00 м |
Площа крила: | 108,79 м² |
Споряджений: | 14 515 кг |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 30 десантників кг |
Laister-Kauffman XCG-10 у Вікісховищі |
«Лейстер-Кауффман» XCG-10 також «Лейстер-Кауффман» CG-10 «Троянський кінь» (англ. Laister-Kauffman CG-10 Trojan Horse) — американський військово-транспортний планер часів Другої світової війни.
Зі збільшенням обсягу перевезених вантажів у Повітряних силах армії США виникла потреба у новому транспортному планері більшої місткості і вантажопідйомності. За розробку такого апарату взялася фірма Laister-Kauffmann, перший проект якої XCG-10 передбачав перевезення 30 осіб. Незабаром вимоги змінилися і проект переробили — в новому варіанті XCG-10A планер міг перевозити 42 людини, 155-мм гаубицю або 2,5-тонну вантажівку. Розміри вантажного відсіку становили 9150 × 2140 × 2590 мм з великими стулками у хвості фюзеляжу і окремими дверима по бортах. Для буксирування планера передбачалося використовувати літаки C-46 і C-54.
30 квітня 1944 року прототип XCG-10A передали на випробування. Випробування в польоті закінчилися з позитивними результатами і було вирішено розпочати серійне виробництво. Було розпочато будівництво 10 передсерійних одиниць планера під позначенням YCG-10, з яких 6 було побудовано. Перед закінченням війни передбачалося побудувати 990 планерів, які повинні були застосовуватися в запланованій операції проти Японії. Проте, через капітуляцію Японії програма була скасована, вдалося випустити лише 90 одиниць планерів.