Єжи Бінчицький

Єжи Бінчицький
Народився6 вересня 1937(1937-09-06)[1][2][3]
Краків, Польська Республіка
Помер2 жовтня 1998(1998-10-02)[1][2][3] (61 рік)
Краків, Республіка Польща[4]
·інфаркт міокарда
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьактор
Галузьакторське мистецтво[5]
Alma materКраківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського
Знання мовпольська[5]
Роки активностіз 1962
У шлюбі зElżbieta Bińczyckad
ДітиJan Bińczyckid
Нагороди
золотий хрест Заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі
IMDbID 0082761

Єжи Бінчицький (пол. Jerzy Bińczycki; 6 вересня 1937, Краків, Польща — 2 жовтня 1998, Краків) — польський актор театру і кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1961 році Єжи Бінчицький закінчив Державну вищу театральну школу імені Людвіга Сольського в Кракові. З 1961 по 1965 роки працював в театрі Станіслава Виспянського в Катовиці. У цьому театрі дебютував у виставі «Люди Царства» за п'єсою американського письменника Роберта Пенна. З 1965 року працював актором у краківському Старому театрі. Зіграв на сцені цього театру безліч ролей. Проявив себе також як і режисер. У 1975 році створив дві вистави за оповіданнями А. Чехова.

З 1 липня 1998 року Єжи Бінчицький був на посаді директора Старого театру.

Помер від раптового серцевого нападу 2 жовтня 1998 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Першу епізодичну роль поліцейського зіграв в 1962 році в польському фільмі «Drugi brzeg». У наступні роки знімався в різних кінофільмах, граючи невеликі ролі. У 1975 році зіграв одну з важливих ролей Богуміла у фільмі «Ночі і дні» польського режисера Єжи Антчака (адаптація роману Марії Домбровської). За цю роль Єжи Бінчицький отримав польські кінематографічні нагороди: Державну премія Польщі (1976), премію на кінофестивалі в Гданську (1975), Премію «Gwiazda Filmowego Sezonu» (1976) і номінувався на Оскар.

У 1981 році зіграв головну роль Рафала Вільчури в мелодрамі Єжи Гоффмана «Знахар».

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Єжи Бінчицький був членом партії Демократична Унія (Unia Demokratyczna — UD), яка пізніше стала партією Унія Свободи (Unia Wolności — UW). У 1991 році балотувався в Польський Сенат, але набрав недостатню кількість голосів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Орден Відродження Польщі 4 ступеня; Золотий Хрест заслуги.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Похований на Алеї знаменитих людей Раковицького кладовища Кракова; У 2001 році на будівлі Старого театру в Кракові було відкрито меморіальну табличку на честь Єжи Бінчицького.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Filmportal.de — 2005.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних