Агамірова Тамілла Суджаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агамірова.

Агамірова Тамілла Суджаївна
азерб. Tamilla Suca qızı Ağamirova
Народилася	21 травня 1928(1928-05-21) Баку, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Померла	31 серпня 2021(2021-08-31) (93 роки) Nikolina Gora^d, Q4414690?, Одинцовський район, Московська область, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Знання мов	російська
Роки активності	з 1952
Нагороди
IMDb	ID 0012835
Сайт	teatr-romen.ru/index.php/nasha-truppa/agamirova-tamilla-sudzhaevna/

Тамілла Суджаївна Агамірова (21 травня 1928, Баку, Закавказька РФСР, СРСР — 31 серпня 2021) — радянська і російська актриса театру і кіно; народна артистка РРФСР (1988).

Біографія

Народилася 21 травня 1928 року. У 1951 році закінчила Бакинський театральний інститут.

У 1952 році в Свердловську, де вона брала участь в концертах, її зустріла провідна актриса Московського театру «Ромен» Ляля Чорна і привела до театру, який був на той час у Свердловці на гастролях. Тоді ж її прийняли на роботу до театру^[1].

З 1952 року грає в театрі «Ромен». За виконання своєї першої ролі на сцені театру у виставі «Уперті серця» була висунута на здобуття Сталінської премії^[2]. За роки роботи в театрі «Ромен» зіграла понад 50 ролей в російській і зарубіжній класиці. Закінчила Школу-студію МХАТ.

Вже будучи актрисою театру, в 1950—1960 роках знімалася в кіно на студії «Азербайджанфільм».

Викладала в Академії проблем безпеки, оборони та правопорядку.

Померла 31 серпня 2021 року в себе вдома у підмосковному селищі Ніколина Гора в віці 93-х років^[3].

Сім'я

• Чоловік — Микола Олексійович Сліченко (1934—2021), актор, режисер, співак, художній керівник театру «Ромен»; народний артист СРСР (1981).
• Дочка — Тамілла Миколаївна Сліченко (нар.. 1963), актриса театру «Ромен»^[4].
• Син — Петро Миколайович Сліченко.
• Син — Олексій Миколайович Сліченко.

Нагороди та звання

• Орден Пошани (29 квітня 2019 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність^[5]
• Орден Дружби (15 квітня 2002 року) — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва, великий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами^[6].
• Народна артистка РРФСР (1988)
• Заслужена артистка РРФСР (1982)
• Заслужена артистка Азербайджанської РСР (26 серпня 1960 року)

Роботи в театрі

• «Вперті серця» — інженер Еланіна
• «Зламаний батіг» — Вітора
• «Грушенька» — Євгенія Семенівна
• «Олеся» — Олеся
• «Мар'яна Пінеда» — Мар'яна Пінеда
• «Я-циганка» — Цоха
• «Циган» — Клавдія
• «Дівчина щастя шукала» — Тетянка
• «Вогняні коні» — читець
• «Вони прийшли з табору» — Зумруд
• «Гаряча кров» — Нонка і Тунга
• «Людина і вовк» — Марта
• «Багаття догорають» — Ніна
• «Циганські наспіви» — ведучий
• «Син Мадонни» — Марела і Фатук'яра
• «Ром-Баро» — Вазона і Августа
• «Кабачок Макрель» — Сонька і Нюрка
• «Коли догорають багаття» — Ксана
• «Про що співала скрипка» — ведуча
• «Есмеральда» — Флоранс
• «Циган Михайло» — Галя
• «Народився я в таборі» — Скалба
• «Пісня на світанку» — Земфіра
• «Дівчисько з табору» — Віра
• «Птахам потрібне небо» — мати
• «Про тих, хто любить» — Урма
• «Ти-герой, я-герой» — тітонька
• «Їхали цигани» — Ганна Михайлівна
• «Празькі куранти»

Фільмографія

1. 1957 — Дон Кіхот — Альтісідора, придворна дама
2. 1958 — Її велике серце — Сам
3. 1959 — Справжній друг — Більгеїз
4. 1960 — Кьорогли — Алагез
5. 1960 — Маттео Фальконе — Джузеппа
6. 1962 — Кубинська новела — робітниця, делегатка від тютюнової фабрики
7. 1964 — Людина і ланцюги — Марія (озвучила Тамара Сьоміна)
8. 1965 — Нескорений батальйон — Хавер, вчителька музики

Примітка

1. Азербайджанка с цыганской душой Тамилла Агамирова: «Баку святой для меня город», 18 октября 2013. trend.az. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
2. Выдающаяся артистка театра "Ромэн" - Тамилла Агамирова отметит свой юбилей (03.05.2018). Префектура САО. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018. [Архівовано 2021-06-06 у Wayback Machine.]
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
4. Николай Сличенко и Тамилла Агамирова: Наш дом построен на одной любви. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
5. Указ Президента Российской Федерации от 29 апреля 2019 года № 199 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 6 червня 2021.
6. Указ Президента Российской Федерации от 15 апреля 2002 года № 390 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 6 червня 2021.

Посилання

• Агамирова Тамилла Суджаевна. Театр «Ромэн». Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
• Тамилла Агамирова. КиноПоиск. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
• Азербайджанка с цыганской душой Тамилла Агамирова: «Баку святой для меня город», 18 октября 2013. trend.az. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
• Агамирова Тамилла Суджаевна. Энциклопедия «Неизвестные бакинцы». Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
• Неразлучные Тамилла Агамирова и Николай Сличенко. allwomens.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
• Николай Сличенко и Тамилла Агамирова: любовь всей жизни главного цыгана Советского Союза. Культурология.рф. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.