Адам Олександр Санґушко
| Адам Олександр Сангушко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1590 |
| Помер | 1653 |
| Поховання | Пултуськ[1] |
| Країна | Річ Посполита |
| Місце проживання | Камінь-Каширський |
| Діяльність | аристократ, політик |
| Титул | князь |
| Посада | подільський та волинський воєвода |
| Рід | Сангушки |
| Батько | князь Григорій Сангушко |
| Мати | княжна Софія Головчинська |
| У шлюбі з | Катерина (Катажина) Уханьска |
 герб Погоня | |
Адам Олександр Сангушко (пол. Adam Aleksander Sanguszko, 1590 — 1653) — князь, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, подільський та волинський воєвода. Останній представник, по чоловічій лінії, з каширської гілки роду князів Сангушків.
За заповітом батька виховувати малолітніх дітей повинна була його дружина та мати дітей, окрім того, допомагати їй повинні були Ян Кароль Ходкевич, Станіслав Жолкевський та князь Самійло Сангушко. В 1603 р. мати Адама Сангушка вдруге вийшла заміж за львівського, глинянського (ймовірно, сяноцького) старосту — Станіслава Боніфація Мнішеха.[2] В 1605 році мати Адама Сангушка заповіла своєму другому чоловікови виховувати дітей. В 1606 р. опікуном дітей зголосився бути їх далекий родич — троцький воєвода Олександр Ходкевич (1560—1626)[3]. Він здійснив на їхній родинний замок в Полонці напад, забрав при цьому дітей, грамоти і до повноліття Адама Сангушка (1614 р.) вважався його опікуном.
В 1615 р. Адам одружився з донькою белзького воєводи Павела Уханьського Катажиною.
В 1617 — отримав брацлавське каштелянство. 7 листопада 1619 отримав київське каштелянство. 25 жовтня 1621 — отримав Подільське воєводство. 4 серпня 1629 був номінований на волинського воєводу.
В 1620 році отримав від князя Януша Острозького Володимирське староство.
Головними резиденціями Сангушка була спочатку Полонка, пізніше Горохів, Камінь-Каширський, Глуша. Мав своє надвірне військо, в його оточенні було багато духовних осіб, капеланів обирав з францисканців.
Сангушко був дідичем «Коширського ключа»; йому належали Новий та Старий Кошир, Тупали, Краснодуби, Кругель, Мозов, Городилець, міста: Камінь-Каширський і Глуша.
1637 р. він фундував в Камені-Каширському для домініканців кляштор з костьолом Св. Михаїла Архангела, а також ще один костьол на Підзамчу. Також утримував в Камені шпиталь з костьолом Св. Бартоломія Апостола.
Портрет А. О. Сангушка був у Славутському замку.
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 152. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Mniszchowie [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 5 липня 2013 у Archive.is] (пол.)
- Kłaczewski W. Sanguszko Adam Aleksander, książę z linii koszyrskiej (ok. 1590—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — T. XXXIV/3. — Zeszyt 142. — S. 464—467. (пол.).
- Dynastia litewska (пол.)
- Książęta Sanguszkowie (01) (пол.)
| Попередник Томаш Замойський |
|
Воєвода подільський 1621-1629 |
|
Наступник Марцін Красіцький |
| Попередник Ян Заславський |
|
Воєвода волинський 1629-1653 |
|
Наступник Микола-Юрій Чорторийський |