Айно Куусінен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куусінен.
Айно Куусінен
фін. Aino Kuusinen
Ім'я при народженніфін. Turtiainen
Народилася5 березня 1886(1886-03-05)
Савонрантаd, Південна Савонія, Фінляндія
Померла1 вересня 1970(1970-09-01) (84 роки)
Гельсінкі, Фінляндія
ГромадянствоРосійська імперія
СРСР СРСР
Фінляндія Фінляндія
Діяльністьполітична діячка
Знання мовнімецька[1] і фінська[1]
ПартіяКПРС
Брати, сестриToivo Turtiainend
У шлюбі зКуусінен Отто Вільгельмович

Айно Андріївна («Інгрід») Куусінен (фін. Aino Maria Kuusinen, до шлюбу Туртіайнен (фін. Turtiainen 5 березня 1886, Савонранта — 1 вересня 1970, Гельсінкі) — фінська і радянська комуністка, працівниця Комінтерну, розвідниця, письменниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1919 році в Гельсінкі познайомилася з Отто Куусіненом. У 1922 у Москві одружилася з ним. З 1924 — член РКП (б). Працювала в апараті Комінтерну, референтка по Скандинавії.

У 1931—1933 працювала в США, а в 1934—1937 — у Японії, співпрацюючи з Комінтерном і Розвідуправлінням РККА. Співпрацювала з Ріхардом Зорге. У 1937 році була відкликана до Москви.

1 січня 1938 заарештована. ВКВС засуджена до 8 років ВТТ. Відбувала термін у Казахстані. У 1946 вийшла з табору. Але в 1947 знову заарештована і відправлена до Костанаю. Отто Куусінен не робив спроб заступитися за дружину, хоча сама вона під час допитів відмовилася проти нього свідчити. Після смерті Отто Куусінена виїхала до Фінляндії в 1965 році.

Авторка мемуарів, які написала вже на батьківщині. Мемуари були опубліковані за заповітом після її смерті.

Твори

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Білоконь А. Від захоплень до розчарувань: [З біогр. Айно Куусінен, дружини О. В. Куусінена] // Північ . — 1995. — № 1. — С. 156—160.
  • Лурьє В'ячеслав Михайлович; Валерій Якович Кочик. ГРУ: справи та люди (Росія в особах). — Олма-Прес, 2003. — С. s. 419. — ISBN 5765414990.
  1. ↑ а б CONOR.Sl