Ана Караяні

Ана Караяні
Народилася1984[1]
Бухарест, Румунія[2]
Країна США
 Румунія
Діяльністьматематикиня
Alma materГарвардський університет[3]
Принстонський університет[4]
Mihai Viteazul National Colleged
ЗакладІмперський коледж Лондона
Науковий керівникРічард Лоуренс Тейлор[5]
ЧленствоАмериканське математичне товариство[6][7]
Нагороди

Ана Караяні (англ. Ana Caraiani; нар. 1984, Бухарест, Румунія)[8] — американський математик румунського походження, науковий співробітник Університету Королівського товариства та кафедри Гаусдорфа Боннського університету. Її наукові інтереси включають алгебраїчну теорію чисел і програму Ленглендса.

Освіта

[ред. | ред. код]

Народилася у Бухаресті[9] та навчалася у школі Міхая Вітязула[10]. У 2001 році Караяні стала першою за 15 років румунською жінкою, яка брала участь у Міжнародній математичній олімпіаді, ставши срібною медалісткою. У наступні два роки вона здобула дві золоті медалі[11][8][10].

Після закінчення школи у 2003 році продовжила навчання у США[12]. Ще студенткою Принстонського університету, Караяні двічі була стипендіатом Патнема (єдина жінка-учасниця на Математичному конкурсі Вільяма Лоуелла Патнема, яка вигравала понад один раз) і лавреат премії Елізабет Лоуелл Патнем[11][13][14]. У 2007 році закінчила університет з відзнакою «надзвичайно похвально». Дипломну роботу, присвячену представленню Галуа, писала під керівництвом Ендрю Вайлса[11].

Караяні була аспіранткою Гарвардського університету. У 2012 році здобула ступінь доктора філософії під керівництвом аспіранта Вайлза Річарда Тейлора. Її дисертація була присвячена локально-глобальній сумісності у відповідності Ленглендса[11][15].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Рік працювала інструктором у Чиказькому університеті, потім повернулася до Принстона та Інституту перспективних досліджень як інструктор Веблена та аспірант Національного наукового фонду[11]. У 2016 році вона приєдналася до Математичного центру Гаусдорфа як молодший стипендіат Бонна[11]. З 2017 року працювала науковим співробітником Університету Королівського товариства та старшим викладачем Імперського коледжу Лондона[11]. У 2019 році стала науковим співробітником Університету Королівського товариства та лектором Імперського коледжу Лондона[11]. З 2021 року Караяні — професор Імперського коледжу Лондона[16]. У 2022 році вона знову приєдналася до кафедри Гаусдорфа Боннського університету.

Дослідження

[ред. | ред. код]

Серед дослідницьких праць Караяні статті «Patching and the p-adic local Langlands respondence» (2016)[17], «On the generic part of the kogamology of the compact unitary varieties Shimura» (2017)[18] спільно з Петером Шольце, і «Potential automorphy over CM fields» (2023)[19].

Караяні обговорює програму Ленглендса з більш загальної точки зору в оглядовій статті «Нові межі взаємності Ленглендса»[20].

Визнання

[ред. | ред. код]

У 2007 році Асоціація жінок у математиці нагородила Караяні премією Аліси Т. Шафер[11][13]. У 2018 році вона стала одним з лавреатів премії Вайтгеда Лондонського математичного товариства[21].

Її обрано членом Американського математичного товариства у 2020 році за «внесок в арифметичну геометрію та теорію чисел, зокрема -adic програми Ленглендса»[22]. Вона — одна з лавреатів премії Європейського математичного товариства 2020 року[23]. У вересні 2022 року отримала премію за прорив у математиці[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Rimer S. Math Skills Suffer in U.S., Study Finds — 2008.
  2. ↑ Famous Women in STEM
  3. ↑ Local-Global Compatibility and the Action of Monodromy on nearby Cycles
  4. ↑ Ana Caraiani
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2020
  7. ↑ http://www.ams.org/news?news_id=5537
  8. ↑ а б Rimer, Sara (10 жовтня 2008). Math Skills Suffer in U.S., Study Finds. Процитовано 6 січня 2021.
  9. ↑ 50 Top Women in STEM. thebestschools.org. 29 жовтня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021. [Архівовано 2021-01-09 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б Ana Caraiani – de la "Mihai Viteazul" – medalie de aur si la Olimpiada de Matematica de la Tokyo, Curierul Național (Romanian) , 21 липня 2003, архів оригіналу за 31 грудня 2014, процитовано 30 грудня 2014 [Архівовано 2014-12-31 у Wayback Machine.].
  11. ↑ а б в г д е ж и к Ana Caraiani (PDF). Ana Caraiani. Процитовано 21 березня 2021.
  12. ↑ Ana: matematica pură (рум.). 31 травня 2004. Процитовано 6 січня 2021.
  13. ↑ а б Seventeenth Annual Alice T. Schafer Prize [Архівовано 2016-12-02 у Wayback Machine.], Association for Women in Mathematics, retrieved December 30, 2014.
  14. ↑ Young, Ellen (14 квітня 2004), Caraiani wins prestigious Putnam prize at math competition, Daily Princetonian, архів оригіналу за 31 грудня 2014, процитовано 30 грудня 2014 [Архівовано 2014-12-31 у Wayback Machine.].
  15. ↑ Ана Караяні(англ.) у проєкті «Математична генеалогія»..
  16. ↑ Home – Professor Ana Caraiani. Imperial College London. Процитовано 10 вересня 2021.
  17. ↑ Caraiani, Ana; Emerton, Matthew; Gee, Toby; Geraghty, David; Paškūnas, Vytautas; Shin, Sug Woo (2016). Patching and the $p$-adic local Langlands correspondence. Cambridge Journal of Mathematics. International Press of Boston. 4 (2): 197—287. arXiv:1310.0831. doi:10.4310/cjm.2016.v4.n2.a2. ISSN 2168-0930.
  18. ↑ Caraiani, Ana; Scholze, Peter (1 листопада 2017). On the generic part of the cohomology of compact unitary Shimura varieties. Annals of Mathematics. 186 (3). arXiv:1511.02418. doi:10.4007/annals.2017.186.3.1. ISSN 0003-486X.
  19. ↑ Allen, Patrick; Calegari, Frank; Caraiani, Ana; Gee, Toby; Helm, David; Le Hung, Bao; Newton, James; Scholze, Peter; Taylor, Richard (1 травня 2023). Potential automorphy over CM fields. Annals of Mathematics. 197 (3). arXiv:1812.09999. doi:10.4007/annals.2023.197.3.2. ISSN 0003-486X.
  20. ↑ Caraiani, Ana (14 червня 2021). New frontiers in Langlands reciprocity. EMS Magazine. European Mathematical Society (119): 8—16. doi:10.4171/mag/3. ISSN 2747-7894.
  21. ↑ Prizes of the London Mathematical Society (PDF), Notices of the American Mathematical Society, 65 (9), October 2018: 1122
  22. ↑ 2020 Class of the Fellows of the AMS, American Mathematical Society, процитовано 3 листопада 2019
  23. ↑ Prize Winners Announced, European Mathematical Society, 8 травня 2020, архів оригіналу за 30 грудня 2020, процитовано 17 листопада 2023 [Архівовано 2020-12-30 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Winners of the 2023 Breakthrough Prizes in Life Sciences, Mathematics and Fundamental Physics Announced. breakthroughprize.org. Breakthrough Prize. 22 вересня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]