Бернардино Мей | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Bernardino Mei | ||||
При народженні | італ. Bernardino Mei | |||
Народження | 1615 Сієна | |||
Смерть | 1676 | |||
Рим | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Папська держава | |||
Жанр | релігійний живопис, алегорія | |||
Навчання | в Сієні і в Римі | |||
Діяльність | художник, гравер | |||
Напрямок | бароко | |||
Роки творчості | 1625-1669 | |||
Покровитель | римські банкіри родини Кіджі, папа римський Александр ІІІ | |||
Вплив | академізм XVII ст., помірний караваджизм | |||
Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Ґетті, Національний музей Швеції і Музей мистецтв Цинциннаті | |||
| ||||
Бернардино Мей у Вікісховищі | ||||
Бернардино Мей (італ. Bernardino Mei 1612/1615, Сієна — 1676, Рим) — італійський художник і гравер доби розвиненого бароко
Місяць і рік народження митця залишаються невідомими. Народився після 1612 року у місті Сієна. Відомі імена батьків — Селія Самоцци та Джироламо ді Аньйоло. Починав працювати художником мініатюр [1]. Серед перших вчителів — сієнський художник Рутіліо Манетті (1571—1639) та Франческо Рустічі, що помер молодим (1600–1625)[2]. Вивчав у рідному місті твори місцевих художників, серед котрих — Рафаелло Ванні, Франческо Рустічі, Джуліано Перччіолі.
1657 року відбув у Рим. Його твори привабили увагу кардинала Фабіо Кіджі, він і сприяв переселенню художника до Рима. Згодом кардинал став папою римським під ім'ям Александр ІІІ.
Виробив художню манеру, надзвичайно наближену до творів майстрів римського академізму. Але знайомство з творами Караваджо та його численних послідовників мало свій вплив і іноді Бернардино Мей полишав академічні і міфологічні сюжети і працював в суворо реалістичній стилістиці ( картина «Шарлатан у Сієні»). Дивним чином серед імперсональних персонажів розміщав фігури реалістичні і індивідуальні. Зміцненню стану у Римі сприяли приятельські стосунки з Лоренцо Берніні, що був художнім диктатором папської столиці, в орбіту послідовників котрого потрапив і Бернардино Мей, тільки в живопису.
В Римі став членом академії св.Луки і в його творах академічної тематики помітні впливи римських майстрів, серед котрих були Маттіа Преті, Андреа Саккі, П'єр Франческо Мола.
Помер у Римі 1676 року.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернардино Мей