Виноградар Київ | ||||
![]() Панорама жилого масиву | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°30′35″ пн. ш. 30°25′13″ сх. д. / 50.5097° пн. ш. 30.4203° сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Район | Подільський | |||
Адмінодиниця |
Київ ![]() | |||
Головні вулиці | просп. Європейського Союзу, просп. Свободи, просп. Георгія Гонгадзе | |||
Заклади освіти та культури |
Школи №№ 3, 6, 93, 242, 243, 262, 156,193, Фінансовий ліцей, гімназії №№ 34, 257 «Синьоозерна» | |||
Карта | ||||
![]() ![]() |
Виногра́дар — історична місцевість, житловий масив у Подільскому районі міста Києва. Розташований між місцевостями Вітряні Гори, Пріорка і Синім озером. Основні магістралі — проспекти Європейського Союзу, Свободи і Георгія Гонгадзе.
Умовно історію Виноградаря можна почати з 1848 року, коли саксонець Вільгельм Крістер переїхав до Києва, та купив на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши її від дерев, у 1850 засновує фірму «Садівництво та насіннєве господарство „В. Крістер“». За 40 років від початку існування на цій території з'являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів та квітів. Після смерті Вільгельма Кристера, його справу продовжують сини Юлій та Едмунд, і вже на 1900 рік садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин та 5 мільйонів саджанців.
У 1907 році перський підданий (ассирієць за походженням) Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасові належить назва «Виноградар».
З 1915 року у Києві починаються збільшуватися кількість переселенців, які у 1928 році об'єднуються у трудові комуни й у 1932 році оселяються на Піщаних Горах (нині це район Вітряних Гір), де на сучасних територіях масиву утворюють господарство. На 19-ти гектарах починають вирощувати виноградні та баштані культури. У 1934 році територія цих господарств вже налічувала 34 гектари, а кількість родин, що утворилися тут із господарством, вже налічувало 74.
У 1960 році дане господарство увійшло до складу радгоспу «Пуща-Водиця».
У 1971 році було затверджено план забудови міста у якому передбачалась інтенсивна забудова територій виноградників радгоспу «Пуща-Водиця».
У 1974 році починається забудова колишніх територій радгоспу «Пуща-Водиця» за проєктом архітектора Едуарда Більського. За проєктом, масив повинен був забудовуватися 9-, 12- та 16-поверховими будинками. Також передбачалося створення у центрі масиву «Гостинного двору», громадських, культурних та торговельних центрів[1] .
Забудова масиву відбувалась у період з 1975–1987 роки.
У 1989 році починається будівництво будинку культури, який, за планом, повинен був мати дві сцени, гримерки, роздягальні, гуртки для молоді, кінотеатр і багато іншого. Але розпад Радянського Союзу не дав можливості завершити будівництво. На початку 2000-х років територію навколо будинку культури було забудовано житловими будинками[2].
З 2013 року починається вирубка та забудова садів радгоспу «Пуща-Водиця» житловим комплексом «Варшавський» та торговельно-розважальним центром «Retroville».
Масив знаходиться в Подільському районі міста Києва. Межує з такими масивами, як: Мостицький, Синьоозерний, Вітряні гори, Пріорка.
Також на заході масив межує з Пуща-Водицьким лісом, а на півдні з радгоспом «Пуща-Водиця», який нині забудовується житловим комплексом «Варшавський» та торговельно-розважальним центром «Retroville».
Основні магістралі масиву:
Інші вулиці масиву:
У майбутньому при розбудові нового житлового масиву «Варшавський» з'вляться такі вулиці[3]:
Усі чинні заклади освіти й культури було закладено ще за часів забудови масиву. Тепер на масиві діють такі школи та дитячі садки:
На масиві також існують позанавчальні спортивні клуби та школи:
На масиві діють такі бібліотеки, як:
Основним закладом торгівлі масиву є ринок «Виноградар», розміщений вздовж вулиці Василя Порика та проспекту Свободи за адресою вулиця Василя Порика, 2. Цей ринок вважається одним із найдешевших продовольчих ринків міста. Також по вулиці Світлицького розміщений стихійний продовольчий ринок. По всьому масиву розташовані дрібні, середні та великі продовольчі супермаркети провідних мереж супермаркетів Києва та України.
На перетині проспектів Свободи та Європейського союзу у 2016 році було збудовано невеликий торговельний центр «Орнамент» за адресою проспект Європейського союзу 58.
У 2020 році було відкрито торгово-розважальний центр «Retroville», розміщений за адресою проспект Європейського союзу 47.
Виноградар є спальним районом, тому закладів відпочинку на масиві небагато. Здебільшого це невеличкі кафе, паби, піцерії та дрібні кав'ярні. З-поміж великих ресторанів можна виділити ресторан «Фортеця», розміщений на проспекті Георгія Гонгадзе, 21.
До зелених зон масиву можна відвести парки, розміщені на перетині проспекту Правди та вулиці Василя Порика (між будинками проспект Європейського союзу 70 та 76), а також імені Кузьми Скрябіна, розміщений між будинками на вулиці Василя Порика 7-А та 9.
Також до зелених зон масиву можна відвести Виноградарський ліс, розташований між проспектом Георгія Гонгадзе та Великою Кільцевою дорогою. Ліс є улюбленою зоною відпочинку жителів та гостей масиву. На території лісу облаштовані безкоштовні альтанки для відпочинку[4] та канатний парк[5].
На території масиву розміщуються два озера:
Обидва озера є популярними місцями відпочинку як серед місцевих мешканців, так і серед приїжджих мешканців міста.
Історія громадського транспорту на Виноградарі починається ще задовго до появи самого масиву. Перші автобусні маршрути (маршрути № 45 та 72) з'явилися приблизно у 1960-х роках[8] на житловому масиві Вітряні Гори, що межує з Виноградарем, та проходили по вулиці Світлицького та Осиповського й прямували до Четвертої взуттєвої фабрики (вул. Новокостянтинівська) та Контрактової площі. Перший тролейбусний маршрут був запущений 30 грудня 1978 року по вулицям Маршала Гречка і Василя Порика та проспектам Правди і Свободи за маршрутом № 26: проспект Свободи — станція метро «Нивки».
За період існування масивів Виноградар та Вітряні Гори, діяли такі маршрути громадського транспорту:
Сучасна мережа громадського транспорту Виноградаря представлена автобусами, тролейбусами та маршрутними таксі. Більшість маршрутів прямує до станцій метро, і лише незначна кількість маршрутів маршрутного таксі та автобусний маршрут № 72 прямують до віддалених районів міста.
Вид транспорту | № | Розклад | Кінцева А | Кінцева Б | Дата відкриття | Примітка |
---|---|---|---|---|---|---|
тролейбус | 4 | [1] | проспект Свободи | Станція метро ![]() |
26.04.2022[12] | |
тролейбус | 24 | [2] | проспект Свободи | вулиця Північна | 31.12.1995[13] | |
тролейбус | 25 | [3] | проспект Свободи | станція метро ![]() |
30.12.1988[14] | |
тролейбус | 26 | [4] | проспект Свободи | станція метро ![]() |
30.12.1978[15] | |
тролейбус | 28 | [5] | проспект Свободи | станція метро ![]() |
07.04.2015[16] | |
тролейбус | 35 | [6] | проспект Свободи | Вул. Кадетський гай | 08.10.2022[17] | |
тролейбус | 36 | [7] | вул. Чорнобильська | вулиця Північна | 20.06.2022[18] | |
автобус | 72 | [8] | проспект Свободи | станція метро ![]() |
1960-ті[9] | |
автобус | 102 | [9] | вулиця Світлицького | Кінотеатр «Братислава» | 1980-ті[9] | |
автобус | 103 | [10] | вулиця Світлицького | вулиця Академіка Єфремова | 12.08.2021[19] | |
маршрутне таксі | 180 | ж/м «Виноградар» | ж/м «Троєщина» | |||
маршрутне таксі | 182 | проспект Свободи | станція метро ![]() |
|||
маршрутне таксі | 183 | проспект Свободи | станція метро ![]() |
|||
маршрутне таксі | 439 | ж/м «Виноградар» | площа Перемоги | По проспектам Гонгадзе, Свободи, Правди та вулиці Василя Порика | ||
маршрутне таксі | 455 | проспект Свободи | Севастопольська площа | |||
маршрутне таксі | 465 | проспект Свободи | Залізничний вокзал «Південний» | |||
маршрутне таксі | 472 | проспект Георгія Гонгадзе | станція метро ![]() |
По вулицям Світлицького та Красицького | ||
маршрутне таксі | 512 | Лісорозсадник | Кінотеатр «Братислава» | 02.03.2020 (2019) | По проспекту Правди, Георгія Гонгадзе. Працює нелегально | |
маршрутне таксі | 530 | проспект Свободи | вулиця Північна | |||
маршрутне таксі | 587 | проспект Георгія Гонгадзе | Контрактова площа | 02.2003[20] | По вулицям Мостицька та Кирилівська |
11 вересня 2018 року було оголошено тендер на подовження Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар[21]. Планується будівництво двох станцій: «Мостицька» на перетині вулиць Межової та Білицької та «Варшавська» на перетині вулиці Межової та проспекту Правди. У перспективі також планується відгалуження по майбутній вулиці Генерала Грекова, що матиме у своєму складі дві станції та депо.
9 листопада 2018 року відбувся тендер на подовження Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар[22]. Будівництво метро розпочалось у квітні 2019 році та триватиме протягом 3-4 років.