Гагаріна Олена Юріївна

Гагаріна Олена Юріївна
Народилася17 квітня 1959(1959-04-17) (65 років)
Заполярний, Печензький район, Мурманська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьмистецтвознавиця
Alma materВідділення історії та теорії мистецтва історичного факультету МДУd
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства
Знання мовросійська
ЗакладДержавний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна
БатькоЮрій Олексійович Гагарін
МатиВалентина Іванівна Гагаріна
У шлюбі зЕлізбар Караваєвd
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Дружби (Російська Федерація) Order pro Merito Melitensi офіцер ордена Почесного легіону командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Заслужений працівник культури Російської Федерації
Gagarin medal
подяка Президента Російської Федерації
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гагаріна.

Олена Юріївна Гагаріна (нар. 17 квітня 1959, Заполярний, Мурманська область) — радянський і російський мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства. Генеральний директор Державного історико-культурного музею-заповідника «Московський Кремль». Старша дочка першого космонавта планети Юрія Гагаріна. Заслужений працівник культури Російської Федерації (2004).

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[1].

Біографія

[ред. | ред. код]
2017 рік

Народилася в місті Заполярний Мурманської області, де батько служив в авіації Північного флоту[2]. Дитинство пройшло в Зоряному містечку. Займалася спортом, захоплювалася фігурним катанням, плаванням, художньою гімнастикою, ходила на лижах, грала на фортепіано, цікавилася мистецтвом. Школу закінчила із золотою медаллю[3].

У 1981 році закінчила історичний факультет МДУ, відділення історії і теорії мистецтва за спеціальністю — історія мистецтва. Кваліфікація — мистецтвознавець .

З вересня 1981 року — науковий співробітник Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна, перша посада-хранитель англійської графіки; була заступником завідувача відділом графіки зі зберігання, одночасно, зберігаючи посаду хранителя англійської графіки. У музеї пропрацювала 20 років[3].

У 1989 році в МДУ імені М. В. Ломоносова захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за темою " англійська книжкова ілюстрація середини XVIII століття " (спеціальність 07.00.12-історія мистецтва)[4].

Со 12 квітня 2001 року — генеральний директор Федеральної державної установи «Державний історико-культурний музей-заповідник „Московський Кремль“»[5]. Призначена указом Президента РФ В. В. Путіна, який того дня відвідав родину Гагаріних у Зоряному містечку з нагоди 40-річчя польоту першого космонавта.

Со 16 березня 2005 року — член комісії Російської Федерації у справах ЮНЕСКО[6] (28 серпня 2009 року знову затверджена членом комісії[7]).

З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури (Російська православна церква)[8] .

Указом Президента Російської Федерації від 18 листопада 2019 р № 561 включена до складу Геральдичної ради при Президентові Російської Федерації .

Має вчений ступінь кандидата мистецтвознавства. Почесний член Російської академії мистецтв[9].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько — Юрій Олексійович Гагарін.
  • Мати — Валентина Іванівна Гагаріна.
  • Сестра — Галина Юріївна Гагаріна (нар. 7 березня 1961), професор, завідувач кафедри національної та регіональної економіки Російського економічного університету ім. Г. В. Плеханова, доктор економічних наук[10].
  • Дочка — Катерина Елізбарівна Караваєва[11] (нар. 10 червня 1987[12], батько — Елізбар Костянтинович Караваєв, кінооператор) закінчила історичний факультет МГУ (кафедра історії Середніх віків і раннього нового часу), працювала в музеї-заповіднику «Московський Кремль», вийшла заміж за дипломата Павла Внукова, поїхала в Лондон[3][13][14].

Погляди

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
Е. Ю. Гагаріна і Д. А. Медведєв на виставці «Самураї. Скарби військової знаті Японії»

Премії

[ред. | ред. код]
  • Премія «Золотий міст» (Італія, 2010 рік) — за внесок у розвиток італо-російських відносин[23]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Центр «Миротворець»: Гагаріна Олена Юріївна
  2. ↑ Старт в космос из-за полярного круга. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 27 жовтня 2011.
  3. ↑ а б в Елена ГАГАРИНА: Я стараюсь работать так, как это умел отец — Медицинская газета — Русский Медицинский Сервер. Архів оригіналу за 8 серпня 2008. Процитовано 3 липня 2012.
  4. ↑ Гагарина, Елена Юрьевна. Английская книжная иллюстрация середины XVIII века: автореферат дис. … кандидата искусствоведения : 07.00.12 / МГУ им. М. В. Ломоносова. Ист. фак. Каф. истории зарубеж. искусства. — Москва, 1989. — 18 с.
  5. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 12 апреля 2001 года № 498-р "О генеральном директоре Государственный историко-культурный музей-заповедник «Московский Кремль»[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
  6. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 16 марта 2005 года № 283-р[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
  7. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 28 августа 2009 года № 1242-р[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
  8. ↑ Состав Патриаршего совета по культуре. Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 15 травня 2021.
  9. ↑ Состав РАХ. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 15 травня 2021.
  10. ↑ Гагарина Галина Юрьевна [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Российского экономического Университета имени Г. В. Плеханова
  11. ↑ Караваева Е. Э. — Диссертации на Историческом факультете МГУ. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  12. ↑ Профиль Екатерины Караваевой || Родовое дерево. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  13. ↑ Почему Юрий Гагарин-младший не пошел по стопам своего знаменитого деда. Лабиринтами истории " ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 червня 2022.
  14. ↑ Судьба семьи Юрия Гагарина. Комментарии: LiveInternet — Российский Сервис Онлайн-Дневников. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 15 травня 2021.
  15. ↑ Елена Гагарина — кремлёвская золушка | ИноСМИ — Все, что достойно перевода. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 15 травня 2021.
  16. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 апреля 2019 года № 174 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
  17. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 марта 2004 года № 298 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
  18. ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 5 сентября 2008 года № 516-рп «О поощрении». Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 15 травня 2021.
  19. ↑ 20.06.2006 / 14:01 Е. Ю. Гагарина награждена ведомственной наградой Роскосмоса. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 15 травня 2021.
  20. ↑ Commendatore Ordine al Merito della Repubblica Italiana Dott.ssa Elena Gagarina [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.](італ.)
  21. ↑ Церемония награждения в Посольстве Мальтийского Ордена. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 15 травня 2021.
  22. ↑ Елена Гагарина и Владимир Урин произведены в офицеры французского ордена Почетного легион. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 15 травня 2021.
  23. ↑ Российским деятелям культуры и бизнеса вручили «Золотой мост». Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 15 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]