Грицак Василь Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грицак.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Василь Грицак.
Василь Сергійович Грицак
Василь Сергійович Грицак
Василь Сергійович Грицак
14-й Голова Служби безпеки України
2 липня 2015 — 3 червня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
ПопередникВалентин Наливайченко
НаступникІван Баканов
Народився14 січня 1967(1967-01-14) (57 років)
Буща, Дубенський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Відомий яквійськовослужбовець
КраїнаУкраїна Україна
Alma materВолинський національний університет імені Лесі Українки
ДітиОлег Васильович Грицак
Звання Генерал армії України
Нагороди
Герой України
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Васи́ль Сергі́йович Грица́к (нар. 14 січня 1967, c. Буща Дубенського району Рівненської області) — український військовий, генерал армії України[1], герой України (2019), чотирнадцятий голова СБУ. Засновник та голова Наглядової ради Українського центру аналітики та безпеки (УЦАБ). Голова Служби безпеки України (2015—2019). Член РНБО (2015—2019)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1967 році в селі Буща Дубенського району на Рівненщині.[3]

Закінчив Смизьку ЗОШ I—III ступенів 1984 року.

У 1992 році закінчив Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки за спеціальністю «історія». У 1993 та 1997 роках — завершив курси в Інституті підготовки кадрів СБ України, у 1998 і 2006 роках — курси Національної академії СБУ.[4]

Після проходження строкової служби в Збройних силах, з 1990 року продовжив військову службу в органах безпеки (сержант).

У 1991—1999 — служба на оперативних і керівних посадах у відділі захисту національної державності УСБ в Рівненській області.[5]

У 1999—2000 — заступник начальника відділу Управління захисту національної державності Департаменту захисту національної державності і боротьби з тероризмом.

У 2000—2004 — начальник відділу Управління захисту національної державності Департаменту захисту національної державності і боротьби з тероризмом.[6]

У 2004—2005 — заступник начальника Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності і боротьби з тероризмом.[7]

З 24 травня 2005[8] року по 28 грудня 2006[9] був начальником Київського обласного управління СБУ.[10]

З 28 грудня 2006[11] по 11 квітня 2008[12] рр. — начальник Київського міського управління СБУ.[13]

З 11 квітня 2008[14] по 4 червня 2009[15] рр. — начальник Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області.[16]

З 4 червня 2009[17] по 11 грудня 2009 рр. — заступник Голови СБУ — начальник Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.[10][18]

З 11 грудня 2009[19] по 12 березня 2010[20] рр. — перший заступник Голови СБУ — начальник Головного управління «К» по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.[21]

У березні 2010 року був звільнений з керівних посад у СБУ без виключення зі списків особового складу.

З 7 липня 2014[22] року — перший заступник Голови СБУ.

З 7 липня 2014[23] року — керівник Антитерористичного центру СБУ.[13]

За даними ЗМІ генерал-полковник Грицак, разом із офіцерами ЦСО «А» («Альфа») часто виходив на бойові завдання.[24][25]

Голова СБУ

[ред. | ред. код]

18 червня 2015 року призначений тимчасово виконуючим обов'язки голови Служби безпеки України.[10]

З 2 липня 2015 — Грицак був призначений Головою СБУ. Призначення підтримали 340 депутатів Верховної Ради. Указом Президента України № 410/2015 введено до персонального складу Ради національної безпеки та оборони України.[26]

25 березня 2016 року присвоєно військове звання генерала армії України.[27]

3 вересня 2017 року голова СБУ Грицак звернувся до керівника служби безпеки РФ Олександра Бортникова й звинуватив російську агентуру в організації терактів на території України, про це він сказав в ефірі телеканалу «Прямий». За словами Грицака, ФСБ перейшла всі можливі межі, порушила навіть ті правила, які діють під час війни. «Я до вас звертаюся як офіцер до офіцера. Навіть в умовах війни є правила, які не можна переходити співробітникам спеціальних служб. Ви перейшли всі можливі межі, які тільки можна перейти. І ви, і я знаємо, що до терактів на території України — і в Одесі, і в Харкові, і в Херсоні, і в інших містах — до організації цих терактів причетні працівники спецслужб», — сказав глава СБУ[28].

20 травня 2019 року Василь Грицак подав новообраному президенту Володимиру Зеленському рапорт про відставку. 27 грудня 2019 року Президент Зеленський звільнив Грицака з військової служби в запас СБУ.[29][30]

Операції

[ред. | ред. код]

У грудні 1999 року внаслідок спільних оперативно-розшукових заходів здійснених співробітниками Служби безпеки України та правоохоронних органів Російської Федерації було затримано Сергія Іванченка, який був організатором теракту спрямованого проти кандидата в Президенти України Наталії Вітренко. Іванченка було особисто затримано Василем Грицаком.[31]

22 липня 2009 року під керівництвом та за особистої участі Василя Грицака на Житомирщині було затримано та доставлено до Києва ексглаву Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача.[32]

У квітні 2015 року Грицак як перший заступник голови СБУ та керівник антитерористичного центру СБУ керував масштабною спецоперацією в Одесі. Під його керівництвом в ніч з 8 на 9 квітня 2015 року було затримано групу диверсантів з 27-ми чоловік, які готували створення «Одеської народної республіки».[4][21]

У 2016 році СБУ попередила серію терактів у Франції, які могли статися на чемпіонаті Європи по футболу «Євро-2016». Наталі Гуле, член Сенату Франції, на спільному брифінгу з Василем Грицаком 21 червня 2016 року в Києві подякувала особисто за вклад голови СБУ у недопущення терактів під час чемпіонату Європи з футболу.[33][34][35][36]

Протягом 2016—2017 рр. підрозділи СБУ під керівництвом Грицака запобігли 22 терористичним актам та затримали 62 особи.[37]

СБУ під керівництвом Грицака розслідувала діяльність ПВК «Вагнера». «Чим займалася група „Вагнера“ під час перебування її на Сході України? Це збиття Іл-76 з українськими десантниками на борту, штурм аеропорту Луганськ, штурм Дебальцевого та інших населених пунктів», — повідомив Василь Грицак.[38][39][40][41][42]

Заяви

[ред. | ред. код]

У червні 2017 році Грицак заявив, що громадяни Російської Федерації мають відвідувати територію України лише за біометричними паспортами.[43] У травні 2022 року Володимир Зеленський підтримав петицію про запровадження візового режиму з РФ, чому передувала заява Василя Грицака.[44]

У тому ж місяці очільник СБУ запропонував ввести кримінальну відповідальність за російську пропаганду в ЗМІ.[45]

22 липня 2017 року Василь Грицак на брифінгу СБУ вперше публічно використав іронічну фразу «Ихтамнет», чим ввів у широкий обіг цей неологізм.[46] У вересні 2017 року Василь Грицак запропонував ввести кримінальну відповідальність за відвідування Російської Федерації.[47]

У серпні 2017 року Грицак виступив за встановлення візового режиму з Росією.[48]

16 вересня 2017 року під час виступу у Нью-Йорку на ювілейному засіданні Світового Конґресу Українців Грицак підкреслив роль діаспори в збереженні незалежності України заявивши, що "закордонне українство — це та потужна сила, що допомагає рідній землі в найскрутніші часи та прискорить спільну перемогу.[49]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (9 травня 2019) — за самовіддане служіння Українському народові, визначний особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[50]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (1 грудня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[51]
  • Орден «За заслуги» І ст. (2009)
  • Орден «За заслуги» ІІ ст. (20 серпня 2007) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 16-ї річниці незалежності України, за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм[52]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ст. (18 березня 2002) — за значний особистий внесок у захист державних інтересів України, зразкове виконання військового та службового обов'язку, високий професіоналізм[53]
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України[54]

Особисте життя

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Ольга, підприємець[55].
  • Син — Грицак Олег Васильович — прокурор[56].

16 серпня 2018 року Юрій Луценко підвищив Олега Грицака до заступника прокурора Полтавської області[57]. У жовтні того ж року повідомлялося, що Олег уникнув люстрації та відповідальності за переслідування активістів Євромайдану.[58] У Міністерстві юстиції повідомили, що 2016 року зверталися у прокуратуру щодо люстраційної перевірки Олега Грицака, проте станом на 24.10.2018 відповіді не отримали.[59]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 25 березня 2016 року № 111/2016 «Про присвоєння військових звань»
  2. ↑ Указ Президента України від 10 липня 2015 року № 410/2015 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  3. ↑ PEP: Профіль: Грицак Василь Сергійович, Служба безпеки України, Голова. PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  4. ↑ а б Грицак Василий. LIGA. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  5. ↑ Василь Грицак — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 25 травня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  6. ↑ Грицак Василь Сергійович | Рівняни (укр.). 5 квітня 2017. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  7. ↑ СБУшник зі стажем: хто такий Василь Грицак. www.blitz.if.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  8. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 842/2005 Про призначення В.Грицака начальником Управління Служби безпеки України в Київській області. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1142/2006 Про звільнення В.Грицака з посади начальника Управління Служби безпеки України в Київській області. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  10. ↑ а б в Zaxid.net. Верховна Рада призначила Василя Грицака головою СБУ. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  11. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1146/2006 Про призначення В.Грицака начальником Управління Служби безпеки України у м. Києві. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  12. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 324/2008 Про звільнення В.Грицака з посади начальника Управління Служби безпеки України у м. Києві. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  13. ↑ а б Чому президент обрав Грицака на голову СБУ. BBC News Україна (укр.). 30 червня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  14. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 326/2008 Про призначення В.Грицака начальником Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  15. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 412/2009 Про звільнення В.Грицака з посади начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  16. ↑ Василий Грицак: досье, обещания, рейтинг » Слово и Дело. Слово и Дело (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  17. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 413/2009 Про призначення В.Грицака заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  18. ↑ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ ТА ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  19. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1027/2009 Про призначення В.Грицака першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  20. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 345/2010 Про звільнення В.Грицака з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  21. ↑ а б Василь Грицак – непомітний та ефективний. Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  22. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 583/2014 Про призначення В.Грицака першим заступником Голови Служби безпеки України. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  23. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 584/2014 Про призначення В.Грицака керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  24. ↑ Забег за властью: На старте отставные генералы. УКРОП (ru-RU) . 24 вересня 2014. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  25. ↑ Цензор.НЕТ. Грицак лично принимал участие в выполнении боевых операций, не прячась за спинами своих подчиненных, - Ярош о врио главы СБУ. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  26. ↑ Zaxid.net. Президент представив Василя Грицака керівництву СБУ. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  27. ↑ Грицак Василь Сергійович. www.ukrgeroes.com.ua (українською) . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Президент звільнив Грицака в запас СБУ. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  30. ↑ Зеленський перевів Грицака в запас Служби безпеки. LB.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  31. ↑ В россии задержан подозреваемый в организации теракта в кривом роге сергей иванченко. world.fakty.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  32. ↑ Пукач разводил коров в селе на Житомирщине. ukraine.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  33. ↑ Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський провів зустріч з членом Сенату Франції Наталі Гуле. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  34. ↑ Kyiv Says French National Arrested In Ukraine Planned 15 Terrorist Attacks. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  35. ↑ Frenchman 'planned attacks during Euro 2016' - Ukraine's SBU. BBC News (брит.). 6 червня 2016. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  36. ↑ СБУ зопобігла підготовці 15 терактів у Франції під час Євро-2016 – Грицак | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  37. ↑ СБУ за півроку запобігла 22 терактам. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  38. ↑ Грицак оприлюднив важливі дані про діяльність російських терористів "Вагнера" в Україні. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  39. ↑ Грицак назвав прізвища бойовиків, які збили ІЛ-76 з 49 бійцями на борту. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  40. ↑ СБУ встановила особи 26 російських офіцерів, які готували найманців ПВК "Вагнер". LB.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  41. ↑ СБУ оприлюднила дані про 20 найманців "Вагнера", таємно відправлених у Сирію. LB.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  42. ↑ Розкриті таємниці ПВК “Вагнера”: СБУ розкрила всю “штатку” та виписала підозру ватажкові. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 22 листопада 2021.
  43. ↑ Грицак вважає, що росіяни мають їздити в Україну лише за біометричними паспортами. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  44. ↑ Зеленський відповів на петицію про візовий режим для росіян | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  45. ↑ СБУ пропонує ввести кримінальну відповідальність за ворожу пропаганду в ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  46. ↑ Obozrevatel (22 липня 2017). Іхтамнєт? Вонитута! Грицак розповів про тисячі убитих росіян в Україні. OBOZREVATEL INCIDENT (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  47. ↑ Архівована копія. incident.obozrevatel.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  48. ↑ Голова СБУ виступив за впровадження візового режиму з Росією | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  49. ↑ Василь Грицак: закордонне українство – це та потужна сила, що допомагає рідній землі в найскрутніші часи. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  50. ↑ Указ Президента України від 9 травня 2019 року № 208/2019 «Про присвоєння В. Грицаку звання Герой України»
  51. ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  52. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 718/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  53. ↑ Указ Президента України від 18 березня 2002 року № 262/2002 «Про відзначення державними нагородами України співробітників Служби безпеки України»
  54. ↑ Грицак, Василий Сергеевич — ДОСЬЕ. dosye.info (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  55. ↑ Грицак рассказал о сыне в прокуратуре и бизнесе жены. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
  56. ↑ ОЛЕГ ГРИЦАК ТА АНДРІЙ ГЛУШКО ЗАЙНЯЛИ ПОСАДИ ЗАСТУПНИКІВ ПРОКУРОРА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ПРЯМИЙ. 17 Серпня 2018. Архів оригіналу за 6 листопада 2018.
  57. ↑ Луценко призначив заступників прокурора Полтавської області (укр.). Процитовано 3 жовтня 2018.
  58. ↑ Сину голови СБУ "пробачили" переслідування активістів Майдану, 23 жовтня 2018, Українська Правда
  59. ↑ Мін’юст пояснив, чому сина Грицака не люстрували за справи проти майданівців. Українська правда (укр.). Процитовано 4 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Грицак Василь Сергійович
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 189
9 травня 2019 		Наступник:
Гончаренко Дмитро Валерійович Волос Андрій Олександрович