Еміль Мозеллі | ||||
---|---|---|---|---|
Émile Moselly | ||||
Ім'я при народженні | Émile Chénin | |||
Псевдонім | Émile Moselly | |||
Народився | 12 серпня 1870 Париж, Франція | |||
Помер | 2 жовтня 1918 (48 років) між Кемпером і Лор'яном | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Lycée Pasteurd | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1902–1918 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | оповідання, роман | |||
Magnum opus | романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів», «Землі Лотаринґії» і «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство» | |||
Премії | Ґонкурівська премія (1907) | |||
| ||||
Еміль Мозеллі у Вікісховищі | ||||
Емі́ль Мозеллі́ (справжнє ім'я Емі́ль Шене́н — фр. Émile Moselly, Émile Chénin, * 12 серпня 1870, Париж, Франція — † 2 жовтня 1918, похований в Шодне-сюр-Мозель) — французький письменник, лауреат Ґонкурівської премії (1907).
Еміль Мозеллі (Шенен) народився в Парижі, в Національній бібліотеці Франції, де його батько працював сторожем. З 1874-го Еміль проживав у Лотарингії, в місті Шодне-сюр-Мозель, звідки походив увесь його рід.
1891 року Шенен закінчив ліцеї у Нансі й вступив на літературний факультет Ліонського університету, який закінчив у 1895. Вчителював у школах Монтобана, Орлеана (його учнем був, зокрема, Моріс Женевуа), а потім у паризькому ліцеї імени Вольтера й у ліцеї імени Пастера в Нейї-сюр-Сен. Разом із Шарлем Пеґі він був серед перших авторів двотижневика Cahiers de la Quinzaine (цей журнал заснував Пеґі в 1901-му). Опублікувавши 1902 року «Братерський світанок», Еміль узяв собі псевдонім «Мозеллі», під яким писав до кінця життя.
Творив Мозеллі переважно на теми життя в Лотарингії, де часто бував у батьківському будинку в Шодне-сюр-Мозель. 1907 року він здобув Ґонкурівську премію за романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів» і «Землі Лотарингії».
2 жовтня 1918 року письменник раптово помер від серцевого нападу між станціями Кемпер і Лор'ян, повертаючись поїздом Кемпер — Париж із відпочинку в Плобанналеку-Лесконілі. Мозеллі тимчасово поховали в Лор'яні, а 9 жовтня 1919 перепоховали в Шодні-сюр-Мозель. На його будинку в цьому місті (вулиця воєначальника Фіатта) поміщено меморіальну таблицю.
1949 року журнал Études touloises («Етюд тулуаз») заснував щорічну премію імени Еміля Мозеллі за прозаїчні твори на тематику, пов'язану з Лотаринґією.
2007 року архів (рукописи й коректурні відбитки) Еміля Мозеллі його родина передала Муніципальній бібліотеці міста Нансі.
Син Еміля Мозеллі — французький художник Жермен Шенен-Мозеллі (*1902 — 1950).