Завіша Курозвенцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курозвенцький.
Завіша Курозвенцький
пол. Zawisza Kurozwęcki
Герб
Герб
Краківський єпископ
1 травня 1380 — 12 січня 1382
Церква: римо-католицька
Попередник: Флоріан Мокрський
Наступник: Ян Радліца
 
Альма-матер: ? Університет Авіньйона
Професія: юрист
Діяльність: церковний і державний діяч
Народження: 14 століття
Смерть: 12 січня 1382
Добровода, Ґміна Бусько-Здруй, Буський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Династія: Курозвенцькі
Батько: Добєслав Курозвенцький
Посада: канонік сандомирський, краківський, архідиякон краківський, кустош велицький, підканцлер і канцлер великий коронний, Vicarius Regni Poloniae

Завіша Курозвенцький (пом. 12 січня 1382) — польський римо-католицький і державний діяч, підканцлер коронний (1371—1373), канцлер великий коронний (1373—1379), краківський латинський єпископ (1380—1382).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Представник польського шляхетського роду Курозвенцьких гербу «Порай». Син воєводи та каштеляна Добєслава Курозвенцького (бл. 1320—1397) та невідомого імені онуки воєводи краківського Петра Богорія зі Скотників. Його братом був Кшеслав з Ходова та Курозвенк (?—1392) — луцький староста, каштелян сандецький і сандомирський, генеральний староста великопольський.

Імовірно, після 1353 року навчався на юридичному факультеті університету Авіньйона[1]

Священицтво

[ред. | ред. код]

Протягом 1352—1353 років був каноніком сандомирським, у 1353—1380 роках — каноніком краківським, від 1366 року — архідиякон. 1380 року Завішу Курозвенцького призначили краківським латинським єпископом, займав цю посаду до своєї смерті 1382 року.

Як краківський єпископ був фундатором костелів у родинних Ходові та Козлові, також розпочав будівництво родової каплиці Святої Діви Марії у Вавельській катедрі.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Початком політичної кар'єри Завіши Курозвенцького було призначення його на посаду кустоша велицьким (1370). Пізніше він став значним політиком, вірним прибічником Анжуйської королівської династії, прихильником обрання на польський престол однієї з доньок Людовика Угорського після його смерті. Обіймав посади коронних підканцлера (1371—1373) та канцлера (1373—1379). Був головним редактором Кошицького привілею (1374)[2]. 1381 Людовік Угорський довірив йому головування у правлячій колегії, яка складалася з 5-х осіб[2], до якої входив, зокрема, і батько Завіши, Добєслав[1]. Також, Завіша Курозвенцький, як найбільш довірена людина короля, став Vicarius Regni Poloniae[3], тобто заступником короля, який міг призначати найважливіших державних чиновників. Він використовував це право у боротьбі з опозицією (здебільшого великопольских магнатів).

12 січня 1382 року Завіша Курозвенцький помер у Доброводі. Польський хроніст Янко із Чарнкова записав, що він помер після нічного падіння зі сходів[4], під час спроби викрадення дочки одного з селян для «світських насолод»[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Weber M. Kariera rodziny Kurozwęckich w XIV wieku: Kariera rodziny Kurozwęckich w XIV wieku. Studium z dziejów powiązań polskiej elity politycznej z Andegawenami. Robert Bubczyk, Warszawa 2002: [recenzija] // Studia Źrodłoznawce 41, 2003, s. 156. (пол.)
  2. ↑ а б Zawisza z Kurozwęk. Encyklopedia PWN. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  3. ↑ Tadeusz Czacki, Dzieła T. Czackiego zebrane i wydane przez Hr. E. Raczyńskiego, Т. 1, s. 203.
  4. ↑ 12 stycznia [Kalendarium]. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  5. ↑ Генрих Шмитт. История польского народа. — Т. 1. — С.-Пб., 1864. — С. 186.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Paweł Jasienica, Myśli o dawnej Polsce. Czytelnik. Warszawa 1990, ISBN 83-07-01957-5
  • Kasper Niesiecki, Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, t. 5 s. 460—465.
  • Jan Tęgowski, Krąg rodzinny Jarosława Bogorii (w:) Genealogia — polska elita polityczna na tle porównawczym. Toruń 1993
  • Wielka Ilustrowana Encyklopedja Powszechna Wydawnictwa Gutenberga. [T.] VIII. Moskwa: (reprint) «Gutenberg-Print», 1994. ISBN 5-85167-011-8.

Посилання

[ред. | ред. код]