Зофія Дзелінська-Балтарович | |
пол. Zofia Dzielińska-Baltarowicz | |
Народилася | 23 травня 1894 Старий Яричів |
---|---|
Померла | 10 серпня 1970 (76 років) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка |
Громадянство | Республіка Польща |
Навчання | Краківська академія мистецтв |
Працювала в містах | Львів, Краків |
Зофія Дзелінська-Балтарович (пол. Zofia Dzielińska-Baltarowicz; 23 травня 1894, Старий Яричів — 10 серпня 1970, Краків) — польська скульпторка.
Народилась 23 травня 1894 року у Старому Яричеві в римо-католицькій родині війта Яна Балтаровича і Софії Стефанії з Вееберів. У 1908—1912 роках, під час навчання в середній школі, відвідувала приватні уроки образотворчого мистецтва в Зофії Брюль-Голомб у Новому Яричеві. Протягом 1912—1914 років навчалась у Львові у приватній школі Станіслава Качора-Батовського. У 1915 році відвідувала курси скульптури Зигмунта Курчинського, а у 1915—1916 роках — лекції з історії мистецтва Яна Болоз-Антоневича і філософії Казімежа Твардовського у Львівському університеті.[1] Пізніше навчалась скульптури у віденській Художній школі для жінок.[2] Стала першою студенткою Краківської академії мистецтв. Працювала у Львові від 1931 року. Брала участь у місцевих виставках. Персональна виставка відбулась у червні 1933 року. 1936 року взяла участь у львівському Весняному салоні.[2] Після війни проживала у Кракові. У 1947—1949 роках повернулась до навчання в академії мистецтв. Належала до Спілки польських митців-пластиків.[3] Одружилася з художником Казимиром Яном Дзелінським.[2] Похована на Раковицькому цвинтарі у Кракові.[3]