Карапетян Саак Карапетович | |
---|---|
вірм. Սահակ Կարապետի Կարապետյան ![]() | |
Народився | 29 травня 1906[2] або 16 червня 1906[1] ![]() Армавір, Ечміадзинський повітd, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2][1] ![]() |
Помер | 6 грудня 1987[1] (81 рік) ![]() Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1] ![]() |
Поховання | Тохмахський цвинтарd ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Національність | вірменин |
Діяльність | фізіолог, зоотехнік, селекціонер, державний діяч ![]() |
Галузь | біологія ![]() |
Alma mater | Єреванський зооветеринарний інститутd (1933)[2] ![]() |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук[2][1] (1961) і академік[2][1] (1943) |
Заклад | Комуністична партія Вірменії[2], Yerevan Poultry Farmd[2], L. A. Orbeli Institute of Physiology NAS RAd[2] і Вірменський державний педагогічний університет[2] ![]() |
Членство | Академія наук Вірменської РСР[2][1] і Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік ![]() |
Посада | Прем'єр-міністр Вірменіїd[2] і депутат Верховної ради СРСР[d][2] ![]() |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Саак Карапетович Карапетян (29 травня 1906, місто Сердарабад, тепер місто Армавір, Вірменія — 6 грудня 1987, місто Єреван, тепер Вірменія) — радянський державний діяч, зоотехнік-фізіолог, голова Ради міністрів Вірменської РСР. Депутат Верховної ради Вірменської РСР 2—4-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань. Доктор біологічних наук (1961), професор (1962). Дійсний член Академії наук Вірменської РСР (з 1943 року).
З 1925 рік — інструктор Ечміадзинського районного земельного відділу СРР Вірменії. Закінчив школу радянського і партійного будівництва.
До 1928 року — начальник фінансового управління, заступник голови виконавчого комітету Аштарацької повітової ради Вірменської РСР.
Член ВКП(б) з 1931 року.
У 1933 році закінчив Єреванський зооветеринарний інститут.
У 1938—1940 роках — заступник голови Вірменської філії Академії наук СРСР.
У 1940 році — заступник завідувача відділу ЦК КП(б) Вірменії.
14 березня 1940 — 1944 року — секретар ЦК КП(б) Вірменії з пропаганди і агітації.
Одночасно, з 1943 по 1947 рік — член президії Академії наук Вірменської РСР.
У 1944 — 29 березня 1947 року — заступник голови Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Вірменської РСР та народний комісар (з 1946 року — міністр) закордонних справ Вірменської РСР.
29 березня 1947 — 20 листопада 1952 року — голова Ради міністрів Вірменської РСР.[3]
З листопада 1952 по 1955 рік працював директором Науково-дослідного інституту тваринництва Міністерства сільського господарства Вірменської РСР.
У 1955—1957 роках — директор Єреванської птахофабрики Вірменської РСР.
З 1958 по 1987 рік — завідувач лабораторії фізіології сільськогосподарських тварин Інституту фізіології імені Л. А. Орбелі Академії наук Вірменської РСР.
Одночасно, в 1964—1981 роках — завідувач кафедри Вірменського педагогічного інституту імені Хачатура Абов'яна. Член Міжнародної асоціації фізіологічних наук та інших наукових товариств.
Помер 6 грудня 1987 року в місті Єревані.
Основні дослідження присвячені питанням фізіології харчування та селекції сільськогосподарських тварин та птахів. Розробив наукові засади та практичні шляхи інтенсифікації промислового птахівництва у Вірменській РСР. У 1946—1974 роках під його керівництвом була створена єреванська порода курей, яка стала першим дітищем м'ясо-яєчних порід, виведених в СРСР.