Клод Пішуа | |
---|---|
фр. Claude Pichois ![]() | |
Народився | 21 липня 1925[1][2][3] ![]() Париж ![]() |
Помер | 12 жовтня 2004[1][2][…] (79 років) ![]() Неї-сюр-Сен ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | викладач університету, літературний критик, романіст, історик літератури ![]() |
Alma mater | HEC Paris ![]() |
Галузь | французька література[4] ![]() |
Заклад | Базельський університет Aix-Marseille University (1896-1971)d Університет Париж III Університет Провансу ![]() |
Аспіранти, докторанти | Claude Schoppd[5] Keiji Suzukid[5] Jacques Bonyd[6] ![]() |
Членство | HEC Alumnid ![]() |
Нагороди |
Клод Пішуа (фр. Claude Pichois; 21 липня 1925 року в Парижі — 12 жовтня 2004) — французький філолог-романіст, літературознавець.
З 1956 до 1961 року Пішуа працював викладачем в університеті Екс-ан-Прованса, а з 1961 до 1970 року обіймав посаду професора в Базельському університеті. Захистив габілітаційну дисертацію за двома темами «Філарет Шаль та літературне життя в добу романтизму» (2 т., Париж 1965) та «Образ Жана Поля Ріхтера у французькій літературі» (Париж 1963). З 1970 до 1977 року був професором Університет Вандербілта в Нешвілі (з 1982 до 1998 р. — Директор Центру Бодлера). З 1977 до 1979 року викладав у Намюрі, де заснував разом з Жаном Гійомом (1918—2001) Центр досліджень Жерара де Нерваля. 1979 року він перейшов на професорську посаду в університеті Сорбони, яку раніше займав Рене Етьємбль.
Шарль Бодлер, Жерар де Нерваль та Сідоні-Габріель Колет були центральними авторами його досліджень. Набув відомості як головний редактор монументальної історії французької літератури, написаної з літературознавчо-соціологічної перспективи, під назвою Littérature française (16 т. Париж, 1968—1979).
Пішуа був почесним доктором університетів Нойшателя (1983), Дубліна, Трініті-коледжу (1984) та Левена (1999).
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |