Кукін Юрій Олексійович
| Кукін Юрій Олексійович | |
|---|---|
рос. Юрий Алексеевич Кукин  | |
 Фото 2008 року | |
| Ім'я при народженні | Кукін Юрій Олексійович |
| Народився | 17 липня 1932[2] Сясьстрой, Волховський район, Ленінградська область, РСФРР, СРСР |
| Помер | 7 липня 2011[1][2] (78 років) Санкт-Петербург, Росія |
| Поховання | Південний цвинтар (Санкт-Петербург) |
| Країна |  Росія СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | поет, драматург, бард, композитор |
| Alma mater | Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd |
| Знання мов | російська |
| Жанр | авторська пісня |
| Нагороди | Лавреат конкурсу туристської пісні II Всесоюзного походу молоді в Москві в 1966 р.[3] |
| IMDb | ID 1120349 |
Кукін Юрій Олексійович (рос. Кукин Юрий Алексеевич; 17 липня 1932, Сясьстрой, Російська РФСР) — 7 липня 2011, Сясьстрой) — російський поет, композитор, драматург, бард, тренер з фігурного катання.
Юрій Кукін народився в поселенні Сясьстрой, де працювала його мати. Двоюрідний дід Юрія був другом Серго Орджоникидзе[4].
Первісно ні до співу, ні до музики не мав відношення. Але, як всі молоді, слухав різну музику і цікавився нею. Відомо, що писав якісь вірші в шкільні роки. Первісну освіту отримав у Ленінградському інституті імені П. Ф. Лесгафта, котрий закінчив з відзнакою 1954 року. Працював тренером в спортивних школах з фігурного катання. на той час це був зовсім новий фах у СРСР. Але ще в студентські роки захоплювався модним тоді джазом і навіть грав на барабанах[3]. Ще 1948 року писав примітивні пісеньки до студентських капусників. Трохи попрацював з музиками Петродворцового годинникового заводу[4]. До 1973 року сам мешкав у Петергофі, працював як тренер у Петергофі, Ломоносові, у тодішньому Ленінграді. Юрій Кукін першим створив балет на льоду на тему Олександра Пушкіна «Казка про рибалку та рибку».
З 1960-х років почав брати участь у геологорозвідних партіях, працював на Камчатці, в Сибіру, на Далекому Сході Російської Федерації. Вже з другої геологорозвідної експедиції повернувся з новими піснями.
Був тричі одруженим. Мав сина та доньку.
- У каждого свой Эверест и Монблан
- Старый сказочник
- За Туманом
- Говоришь, чтоб остался я
- Париж
- Осенние письма
- А метель кружила…
- А мне порою так бывает тошно… (посвята Аріку Круппу)
- Ах этот дом на полпути… (Будинок на півдорозі)
- Ах, чтоб мне лопнуть — это ж старый Билл!.. (Ковбой)
- Было тихо тогда… (Розставання)
- В конце концов, плевать на это…
- Ветреная девочка, давняя любовь…
- Вот вы поверили в меня, а жаль мне…
- Вот придумал я как-то… (В Африці)
- Вот якорь поднят, птиц звенящий караван…
- Всё чаще стали сниться поезда… (Сни)
- Вы пришлите в красивом конверте… (Романс)
- Вы простите… (Квиток)
- Где-то город качает детей…
- Где вы, близкие, и где — чужие?.. (Дорожні роздуми)
- Где же мы виделись? Вспомнить так хочется!.. (Спогади)
- Где-то огнями поздними…
- Давайте перейдём «на ты»… (Пародія на пісню Булата Окуджави)
- Дверь не идут открывать…
- Дверь открыта… (Нічний гість)
- Дуня, перестань слезить платочек… (Дуня)
- Днём морозным петергофским парком… (Обірвана лижня)
- До свиданья, мои дорогие… (Елегія)
- Женская песенка
- Жизнь, мой путь, увы, исповедим…
- Здесь вечный снег, как вечный страх…
- Здравствуй, город…
- И снова уходим…
- Как всё-таки прекрасно возвращаться… (Повернення)
- Когда-нибудь…
- Когда уходят, не прощаясь…
- Лес таёжный… (Нічна пісенька)
- Мертвенным светом луна заливает… (Памірський блюз)
- Мне солнце виски опалит… (Йди)
- Моё пальто — моя страна…
- Наговорили мне… (Гості)
- Над Парижем птицы не летают… (Над Парижем)
- Настала осень… (Цитатна пісенька)
- Не случайно меня… (Сент-Женев'єв-де-Буа)
- Ни боли, ни досады… (Морська пісня)
| width="50%" align="left" valign="top" |
- Ну кто придумал эти горы…
- Ну куда бежать от моей беды…
- Ну что, борода, надоело… (Арктичний вальс)
- Ну что ты смеешься, а слёзы в глазах?..
- Очень растревожила… (Туга дорожня)
- Первый пояс — девяностый пояс… (Квиток)
- Пожалуйста, тихо, не надо шуметь…
- Сколько… (Привітання Є.Клячкіну на 50-річчя)
- Пора, пора, сними ладонь с плеча… (Вже час)
- Потерял я тебя, потерял…
- Почему я опять вместе с солнцем встаю…
- Приснился сон — и маюсь… (Жарт)
- Пью за подорожник, он мне всех дороже… (Подорожник)
- С одним человеком случилась беда… (слова Юрія Тейха)
- — Свободен? Да как сказать… (Пародія на пісню Ю. Візбора)
- Сегодня океан тревожен…
- Сегодня провожаю я… (Проводи друзів)
- Соберутся друзья… (Пісня про відсутнього друга)
- Спешите, спешите, открыта, открыта…
- Стучит по брезенту палатки сосед…
- Тайгу, людей… (Рудничним геофізикам)
- Ты в тайге от тоски задыхался… (Володі Бедареву)
- Ты не поверишь — здесь кругом цветы….
- Ты сказал, поёшь… (Пісня про дві зустрічі)
- Ты играл чудесно на гитаре…
- Ты слышишь…
- У человека есть душа… (Душа)
- Устали герои, устали… (Втомлені герої)
- Утро, как будто без сна…
- Цветы поставьте в воду! Все за стол!..
- Чёрт возьми, я ужасно завидую… (Альпіністська песня)
- Что-то ветер сегодня… (Вітер)
- Я бездомным марктвеновским Геком… (Гек Фінн)
- Я безнадёжно счастлив, как влюблённый евнух… (Східна композиція)
- Я за мечтами почти не заметил… (Талісман)
- Я, конечно, стану старым… (Якби)
- Я не верю в знахарок… (Вам)
- Я перепутал звёзды… (Пізно)
- Я уйду, мимоходом заглядевшись на небо…
- Я умру на бегу, торопясь, опоздав…
- Ящички, мешочки, дальние дороги… (Пісенька про ноги)
На запитання, як він прийшов до авторської (бардівської) пісні, відповідав, що розчарувався у тому пісенному мотлоху та офіціозі, що чув по всесоюзному радіо. Тим не менше з часом перейшов (був вимушений?) перейти до офіційних радянських концертних установ. З 1968 року Ю. Кукін виступав як артист Ленконцерту, з 1971 р. працював у Ленінградській обласній філармонії, а з 1988 року працював у Ленінградському театрі-студії «Бенефіс».
В концертах Юрій Кукін виконував не тільки власні пісні, а й інших авторів. На його концерти приходили знавці як його творів, так і бардівської пісні як такої. На один з концертів прибула молодь з вишів тодішнього Ленінграда, бо знала, що пісень про Москву та комуністичний офіціоз не буде, бо їх не знайти у творчому доробку митця. На сцену почали передавати клаптики паперу з замовленнями на улюблені пісні. Здивований Кукін прочитав підпис «З надією від студентів». Бард дарував своїм прихильникам надії без обману.
Хворів на гіпертонічну хворобу. Помер у Санкт-Петербурзі 7 липня 2011[5].[6] Поховання відбулося на Південному кладовищі.
Ім'я Юрія Кукіна було надано перевалу в Заалайському хребті (гори Памір).
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/308108/bio/ [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.] (довідкова біографія)
- http://bards.ru/archives/author.php?id=209 [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- https://zwezda.ru/kukin.html [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Булат Окуджава
- Візбор Юрій Йосипович
- Анчаров Михайло Леонідович
- Матвєєва Новелла Миколаївна
- Ланцберг Володимир Ісакович
- Мітяєв Олег Григорович
- Галич Олександр Аркадійович
- Сахаров Дмитро Антонович
- Нікітін Сергій Якович
- ↑ а б http://www.rg.ru/2011/07/08/kukin-site.html
- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 7 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Кукін Юрій Олексійович в бібліотеці Максима Мошкова (рос.)
- Юрий Кукин. Международный портал авторской песни. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 2 листопада 2020. (рос.)
- интервью Ю. Кукина на сайте Звёздный Журнал [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Это — юбилейный сайт Юрия Кукина [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрий Алексеевич Кукин. Биография на сайте Pomnim.pro (рос.)
- Юрий Кукин «За туманом» [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- «А я еду за туманом» — фестиваль бардовской песни на родине Ю. Кукина в г. Сясьстрой [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (2014 г.) (рос.)
- Фестиваль авторской песни «А я еду за туманом…» на Родине Ю. Кукина (2015 г.) [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- 4-й фестиваль авторской песни им. Ю. Кукина, на родине барда в 2016 г. [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Памятная табличка Ю. Кукину на Родине в Сясьстрое [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
