Луїджі Ферреро

Ф
Луїджі Ферреро
Луїджі Ферреро
Луїджі Ферреро
Луїджі Ферреро у 1940-ві роки
Особисті дані
Народження 26 лютого 1904(1904-02-26)
  Турин, Італія
Смерть 31 жовтня 1984(1984-10-31) (80 років)
  Турин, Італія
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
191?–1921 Італія «Ювентус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921–1925 Італія «Ювентус» 31 (1)
1926–1927 Італія «Луккезе-Лібертас» 16 (8)
1927–1930 Італія «Пістоєзе» 79 (27)
1930–1932 Італія «Амброзіана» 40 (11)
1932–1937 Італія «Барі» 124 (36)
1937–1940 Італія «Торіно» 51 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1940–1941 Італія «Барі»
1941–1943 Італія «Пескара»
1945–1947 Італія «Торіно»
1947–1951 Італія «Фіорентина»
1951–1952 Італія «Луккезе-Лібертас»
1952–1954 Італія «Аталанта»
1954 Італія «Верона»
1955–1956 Італія «Лаціо»
1956–1957 Італія «Інтернаціонале»
1958–1959 Італія «Фіорентина»
1960–1961 Італія СПАЛ
1963–1964 Італія «Прато»
1968 Італія «Фіорентина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Луїджі Ферреро (італ. Luigi Ferrero, нар. 26 лютого 1904, Турин — пом. 31 жовтня 1984, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 26 лютого 1904 року в місті Турин. Вихованець футбольної школи клубу «Ювентус». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1921 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 31 матчі чемпіонату, проте основним гравцем так і не став.

Після цього з 1926 по 1930 рік грав у другому за рівнем дивізіоні країни за клуби «Луккезе-Лібертас»[1] та «Пістоєзе».

У 1930 році повертається в Серію А, ставши гравцем «Амброзіани» (нині — «Інтернаціонале»), де провів два сезони[2], після чого перейшов у «Барі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Торіно», за команду якого виступав протягом 1937—1940 років.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1940 року, очоливши тренерський штаб клубу «Барі».

У 1941–1943 роках тренував «Пескару».

Після війни, 1945 року, Ферруччо Ново запрошує його очолити «Торіно», з яким він виграв два чемпіонські титули поспіль.

1947 року Ферреро став тренером «Фіорентини», пропрацювавши з командою 4 сезони.

У сезоні 1951/52 очолював «Луккезе-Лібертас», але не врятував команду від вильоту з Серії А.

В подальшому очолював «Аталанту», «Верону», «Лаціо», «Інтернаціонале», СПАЛ та «Прато».

Останнім місцем роботи була «Фіорентина», команду якого Луїджі Ферреро недовго очолював 1968 року.

Помер 31 жовтня 1984 року на 81-му році життя у Турині.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Барі»: 1934-1935

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Торіно»: 1945–46, 1946–47

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Campionato 1926-27 [Архівовано 8 січня 2010 у Wayback Machine.] lucchese.100annidistoria.it
  2. EnciclopediaDelCalcio.com[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]