Літу Відігал

Ф
Літу Відігал
Особисті дані
Повне ім'я Жозе Карлуш Фернандеш
Відігал
Народження 11 липня 1969(1969-07-11) (55 років)
  Луанда, Ангола
Зріст 178 см
Громадянство  Ангола
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1983-1987 Португалія «О Ельвас»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1988 Португалія «Фронтеїренсе» ? (?)
1988–1989 Португалія «О Ельвас»[en] ? (?)
1989–1991 Португалія «Ештрела» (Порталегрі) ? (?)
1991–1995 Португалія «Кампумайоренсе» 62 (3)
1995–2002 Португалія «Белененсеш» 144 (3)
2002–2003 Португалія «Санта-Клара» 6 (0)
2003–2004 Португалія «О Ельвас» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996–2001 Ангола Ангола 16 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004–2007 Португалія «Понтассоленсе»[en]
2007–2008 Португалія «Рібейран»[en]
2008 Португалія «Ештрела» (Амадора)
2009 Португалія «Портімоненсі»
2009–2010 Португалія «Уніан Лейрія»
2011–2012 Ангола Ангола
2013 Кіпр АЕЛ
2014–2015 Португалія «Белененсеш»
2015–2017 Португалія «Ароука»
2017 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2017–2018 Португалія «Авеш»
2018–2019 Португалія «Віторія» (Сетубал)
2019–2020 Португалія «Боавішта»
2020 Португалія «Марітіму»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Літу Відігал (порт. Lito Vidigal, нар. 11 липня 1969, Луанда) — ангольський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 11 липня 1969 року в місті Луанда. Вихованець футбольної школи клубу «О Ельвас»[en].

У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за нижчолігову команду «Фронтеїренсе», в якій провів один сезон. Після цього грав у складі інших нижчолігових португальських командах — «О Ельвас»[en] та «Ештрела» (Порталегрі)[pt].

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Кампумайоренсе», до складу якого приєднався 1991 року. Літу допоміг клубу з Кампу-Майора в першому ж сезоні 1991/92 зайняти перше місце та вийти в другий за рівнем дивізіон країни, де футболіст провів наступні три роки, зігравши у 62 матчах чемпіонату.

Влітку 1995 року уклав контракт з клубом «Белененсеш», у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця, шість з яких у вищому дивізіоні Португалії (крім сезону 1998/99, на який команда покидала Прімейру). Більшість часу, проведеного у складі «Белененсеша», був основним гравцем захисту команди.

Протягом сезону 2002/03 років захищав кольори іншої команди Прімейри «Санта-Клара».

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідному нижчоліговому клубі «О Ельвас». Відігал прийшов до команди 2003 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2004 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Анголи.

У складі збірної був учасником Кубка африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, на якому ангольці не змогли вийти з групи.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, очоливши тренерський штаб клубу «Понтассоленсе»[en]. Після цього у сезоні 2007/08 очолював інший нижчоліговий клуб «Рібейран»[en].

В серпні 2008 року очолив свій перший клуб з Прімейри — «Ештрелу» (Амадора), де тренував свого молодшого брата Жозе Луїша Відігала. Проте вже в листопаді того ж року анголець був звільнений зі своєї посади і у лютому наступного року очолив «Портімоненсі».

З жовтня 2009 року і до кінця сезону очолював клуб «Уніан Лейрія».

8 січня 2011 року Відігал був призначений головним тренером збірної Анголи[1], яку вивів на Кубок африканських націй 2012 року у Габоні та Екваторіальній Гвінеї, проте на самому турнірі ангольці під керівництвом Літу не змогли вийти з групи.

З липня по жовтень 2013 року недовго очолював кіпрський АЕЛ[2], після чого працював з «Белененсешом»[3].

Влітку 2015 року очолив тренерський штаб команди «Ароука»[4] і в першому ж сезоні зайняв з нею 5 місце та вперше в історії команди вивів її до єврокубків[5].

Першу половину 2017 року провів в Ізраїлі, тренуючи «Маккабі» (Тель-Авів), після чого повернувся до Португалії. Після повернення по одному сезону працював з командами «Авеша», «Віторії» (Сетубал) і «Боавішти», а частину 2020 року пропрацював із командою «Марітіму».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Відігал має одинадцять братів і сестер, четверо з яких також були професійними футболістами: Бету[en], Жозе Луїш, Тоні[en] і Жорже[en][6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lito Vidigal is named as new Angola coach. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 14 травня 2016.
  2. ↑ Bulgaria's Ivaylo Petev Named AEL Limassol Coach - Novinite.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  3. ↑ Lito Vidigal é o novo treinador do Belenenses [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] — http://www.tsf.pt [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Lito Vidigal sucede a Pedro Emanuel como treinador do Arouca. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 14 травня 2016.
  5. ↑ Festa rija em Arouca com apuramento para a Liga Europa. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  6. ↑ One family, two nations: Brothers who have played for different international teams. Mirror Football. 22 червня 2010. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
  7. ↑ Luís Vidigal: "O Sporting é paixão, é acreditar" [Luís Vidigal: "Sporting is about passion, believing"] (порт.). Sporting CP. 26 грудня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 31 травня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Літу Відігал на сайті ФІФА (англ.)
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.