Мар'ян Конечний

Мар'ян Конечний
пол. Marian Konieczny
Народився13 січня 1930(1930-01-13)[1][2]
Ясьонув, Ґміна Гачув, Березівський повіт, Республіка Польща
Помер25 липня 2017(2017-07-25)[1][2] (87 років)
Ярошовець, Ґміна Ключе, Олькуський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьскульптор
Галузьскульптура
Alma materКраківська академія мистецтв і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1958)
Вчене званняпочесний зарубіжний член РАМd
Знання мовпольська
Жанрскульптура
Magnum opusМеморіал мучеників (Алжир), Пам'ятник героям Варшави і Grzegorz z Sanoka Monument in Sanokd
Посадаректор і Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[2]
ПартіяПольська об'єднана робітнича партія
Нагороди
орден Прапор Праці 2 ступеня Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» Medal of the 30th Anniversary of People's Poland Medal of the 40th Anniversary of People's Poland

Мар'ян Адам Конечний (пол. Marian Adam Konieczny; нар. 13 січня 1930, Ясьонув (нині Підкарпатське воєводство), Польща — 25 липня 2017, Ярошовець, Малопольське воєводство, Польща) — польський скульптор, педагог, професор, ректор Краківської академії мистецтв (1972—1981), громадський діяч, депутат Сейму Польської Народної Республіки від ПОРП у 8 та 9-му термінах (1980—1989), член Національної ради ПРОН. У 1975 р. був делегатом 7-го з'їзду ПЗПР, у 1978 р. членом виконавчого комітету Краківського комітету ПЗПР та головою Краківського комітету Фронту національної єдності. Почесний член Академії образотворчих мистецтв СРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Станіслава та Стефанії, народився 1930 року в Ясьонуві біля Березіва. Відвідував класичну молодшу школу в Березіві. Випускник Академії образотворчих мистецтв Яна Матейко у Кракові з 1954 р. (у студії професора Ксаверія Дуніковського) та Інституту ім. Репіна в Петербурзі, де він навчався в 1954—1958 роках. У 1958 р. почав працювати в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, а в 1972—1981 рр. став ректором цього університету.

У 1948—1954 рр. належав до Польського союзу молоді. У 1953 році приєднався до Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП). З 1958 по 1980 рр. був членом Польської вчительної спілки. Конечний також вступив до Асоціації польських художників.

Поховали Мар'яна Конечного на Раковицькому цвинтарі в Кракові на Алеї Заслужених. Краків.

Творчість

[ред. | ред. код]

Конечний є творцем чудових скульптурних композицій, медалей, портретів відомих поляків, в тому числі Конрада Свінарського, Кшиштофа Пендерецького. Мар'ян Конечний також є автором надгробної пам'ятки актриси Барбари Квятковської-Ласс, створеної у 1998 році, та надгробного каменю професора Віктора Зіна створеного у 2012 році на кладовищі Раковицьких.

Автор великої кількості пам'ятників в країні і за кордоном, в тому числі:

Неіснуючі пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник вдячності Радянській Армії в Ченстохові 1968 року (демонтований у 1992 році),
  • Пам'ятник Леніну в Новій Гуті з 1973 року (демонтований у 1989 році).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Лауреат багатьох конкурсів та інших державних нагород.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник героям Варшави
    Пам'ятник героям Варшави
  • Пам'ятник гетьману Замойському (Замость)
    Пам'ятник гетьману Замойському (Замость)
  • Пам'ятник Революційних подій (Ряшів)
    Пам'ятник Революційних подій (Ряшів)
  • Пам'ятник Григорію Саноцькому (Сянік)
    Пам'ятник Григорію Саноцькому (Сянік)
  • Пам'ятник «Фонтан Аполлона» (Познань)
    Пам'ятник «Фонтан Аполлона» (Познань)
  • Пам'ятник слави і мучеництва (Алжир)
    Пам'ятник слави і мучеництва (Алжир)
  • Грюнвальдській пам'ятник (Краків)
    Грюнвальдській пам'ятник (Краків)
  • Пам'ятник актрисі Квятковській-Ласс на Раковицькому кладовищі
    Пам'ятник актрисі Квятковській-Ласс на Раковицькому кладовищі

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Wyspiański, Długosz, Hubal i pochód królów na Wawel. Rozmowa z prof. Marianem Koniecznym. Nr 260 z 19 listopada 1979: 5. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 28 травня 2020.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в e-teatr.pl — 2004.
  2. ↑ а б в г https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000058837&find_code=SYS&local_base=ARS10

Посилання

[ред. | ред. код]