![]() Маяк у 2003 році | |
Розташування | Острів Гаттерас ![]() Дер[1] ![]() ![]() ![]() |
---|---|
Збудований | 1870 ![]() |
Введений в експлуатацію | 16 грудня 1871 ![]() |
Форма башти | conicald ![]() |
Висота | 64 м ![]() |
Над рівнем моря | 57 м ![]() |
Дальність видимості | 44 448 м[3] ![]() |
Номер UKHO[en] | J2396 ![]() |
Номер ARLHS | USA119 ![]() |
Номер USCG | 2-0625 ![]() |
Культурна спадщина | Національна історична пам'ятка, об'єкт Національного реєстру історичних місць СШАd[1][4] і Historic Civil Engineering Landmarkd ![]() |
![]() ![]() |
Маяк мису Гаттерас (англ. Cape Hatteras Light) — маяк на Зовнішніх мілинах в Північній Кароліні, стоїть на мисі Гаттерас поблизу Бакстона. Є найвищим маяком США і найбільшим цегляним маяком світу.
Район Атлантичного океану навпроти мису Гаттерас відрізняється винятково складними умовами для навігації через мілини, мінливі течії і штормові вітри. Тут стикаються холодна Лабрадорська течія і Гольфстрим. Цей район іменують «цвинтар Атлантики» через тисячі затонулих в цих місцях суден.
Перший маяк на мисі будувався в 1797—1803 роках. Під час Громадянської війни він був пошкоджений. У 1870 році поруч було зведено новий цегляний маяк, який в той час був найвищим у світі.
Через постійну ерозію берега до кінця XX століття маяк опинився в небезпечній близькості до океану. До 1987 року будівля виявилася всього в 35 м від берега і вважалося, що маяк не простоїть понад 10 років. У 1999—2000 вся конструкція була перевезена на 870 м углиб острова. Для цього маяк був піднятий на 6 футів над землею і поставлений на металеву платформу, яку пересували по спеціальних рейках за допомогою гідравлічного устаткування на 5 футів за крок.