Меліссанті

Меліссанті
грец. Μελισσάνθη грец. Ήβη Κούγια-Σκανδαλάκη
Народилася	7 квітня 1907(1907-04-07)
Померла	9 листопада 1991(1991-11-09) (84 роки)
Країна	Греція
Діяльність	поетеса, журналістка, письменниця, педагог
Знання мов	новогрецька
Нагороди	Athens Academy Awards^d

Мелісса́нті (грец. Μελισσάνθη, псевдонім Єва Кугія-Скандалакі / грец. Ήβη Κούγια - Σκανδαλάκη; *8 квітня 1910(19100408)^[1], Афіни — 9 листопада 1991) — грецька педагогиня, журналістка, письменниця і перекладачка^[2]. Її ім’я подеколи фігурує як Іві або Гебе, а прізвище — як Koúyia або Koughia.

З життєпису

Народилася Євою Кугією в Афінах і вивчала музику, малювання, балет та класичний танець.

У період з 1923-24 років перебувала в швейцарському санаторії, лікуючись від сухот ^[1].

Вивчала французьку, німецьку та англійську мови в інститутах Афін^[3]. Потому викладала французьку мову в афінських середніх школах. Паралельно дописувала критичні нариси до газет та літературних часописів.

У 1932 році вийшла заміж за Янніса Скандалакіса (грец. Ιωάννη Σκανδαλάκη).

Померла в 1991 році, хоча деякі джерела і стверджують, що в 1990 році^[3].

Творчість

Перша поетична збірка Меліссанті Phōnes entomou («Голоси комах») була видана в 1930 році. Вона продовжувала друкуватись, і загалом вийшло десять поетичних збірок. Збірка її поезій Ta poiimata tis Melissanthis 1930-1974 («Вірші Меліссанті») була опублікована аж у 1976 році.

Також написала дитячу п’єсу O mikros adhelfos («Маленький брат»), яка отримала премію Сікіарідіо.

Рання поезія Меліссанті черпає своє натхнення з релігійних тем; пізніші твори зазнали впливу концепцій екзистенціалізму^[3].

Вибрана бібліографія^[1]

• Phōnes entomou («Голоси комах») (1930)
• Profiteies («Пророцтва») (1931, 1940)
• O gyrismos tou asotou («Повернення блудного») (1935)
• Lyriki Exomologisi («Ліричні сповіді») (1945)
• Anthropino Schima («Людська подоба») (1961)
• To fragma tis Siopis («Бар'єр тиші») (1965)
• Ta poiimata tis Melissanthis 1930-1974 («Вірші Меліссанті») (1976)

Крім того, перекладала твори іноземних поетів, зокрема Роберта Фроста, Емілі Дікінсон ^[1] та Райнера Марія Рільке грецькою^[3].

Нагороди і відзнаки

• Премія Афінської Академії (1936) за O gyrismos tou asotou
• Почесна відзнака Паламас (1945) за Exomologisi ^[4]
• Державна премія за поезію (1965)
• Золотий хрест Ордена «За заслуги» (1965)^[1]

Примітки

1. Wilson, Katharina M (1991). An Encyclopedia of Continental Women Writers. Т. Volume 1. с. 815—16. ISBN 0824085477. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020. {{cite book}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
2. Women in World History: A Biographical Encyclopedia. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
3. Merry, Bruce (2004). Encyclopedia of Modern Greek Literature. с. 269. ISBN 0313308136. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.
4. Parker, Alan; Willhardt, Mark (2005). Who's Who in Twentieth Century World Poetry. с. 216. ISBN 1134713762. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.

Джерела

• О. Д. Пономарів. Меліссанті [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ЕСУ

Посилання

• Меліссанті // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 143.