Микола Миколайович Озеров | |
---|---|
рос. Николай Николаевич Озеров | |
Народився | 11 грудня 1922 Москва, РСФРР |
Помер | 2 червня 1997 (74 роки) Москва, Росія |
Поховання | Введенське кладовище ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Діяльність | актор, журналіст, спортивний коментатор, тенісист, спортивний тренер, спортивний журналіст ![]() |
Галузь | спорт[1] і television presentationd[1] ![]() |
Відомий завдяки | спортивний коментатор |
Alma mater | Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1946) ![]() |
Знання мов | російська[1] ![]() |
Заклад | Московський художній театр ![]() |
Партія | ВКП(б) ![]() |
Батько | Nikolay Nikolaevich Ozerovd ![]() |
Брати, сестри | Юрій Озеров[d] ![]() |
Нагороди | |
Премії | ![]() |
Звання | ![]() ![]() |
IMDb | ID 0654774 ![]() |
Мико́ла Микола́йович О́зеров (11 грудня 1922, Москва, РСФРР — 2 червня 1997, Москва, Російська Федерація) — радянський тенісист, актор, спортивний коментатор. Народний артист РРФСР (1973). Лауреат Державної премії СРСР (1982). Заслужений майстер спорту СРСР (1947)[2][3].
Народився в родині оперного співака Миколи Озерова на рік пізніше від свого брата Юрія Озерова, який надалі став кінорежисером[4]. Праправнук відомого духовного композитора 19-го століття — Михайла Виноградова.
1934-го став чемпіоном Москви з тенісу серед хлопчиків. З 1941 — майстер спорту з тенісу, з 1947 — заслужений майстер спорту СРСР.
У 1941 вступив на акторський факультет «ГІТІС», який закінчив у 1946 і влаштувався на роботу в МХАТ, де зіграв більше 20 ролей.
29 серпня 1950 провів перший самостійний репортаж про футбольний матч «Динамо» — ЦДКА.
У 1950–1988 — спортивний коментатор радіо і телебачення. Вів репортажі з п'ятнадцяти Олімпійських ігор, тридцяти чемпіонатів світу з хокею, восьми чемпіонатів світу з футболу і шести чемпіонатів Європи з футболу, всього як коментатор побував у 49 країнах світу.
1973-го присвоєно звання народний артист РРФСР[3].
Наприкінці 1980-х був обраний головою спортивного товариства «Спартак».
У 2019 році вийшла спортивна драма Лев Яшин. Воротар моєї мрії, де звучав голос Озерова[5].