Олександр Жиро

Олександр Арсен Жиро
англ. Alexandre Arsène Girault
Народився9 січня 1884(1884-01-09)
Аннаполіс, Меріленд, США
Помер2 травня 1941 (57 років)
Брисбен, Австралія
КраїнаСША США
Діяльністьзоолог, ентомолог
Alma materПолітехнічний інститут і університет штату Вірджинія
Галузьентомолог
ЗакладМіністерство сільського господарства США
Department of Agriculture, Fisheries and Forestryd
CMNS: Олександр Жиро у Вікісховищі
Олександр Жиро та його сім'я (зліва направо: Елізабет, Лоуренс, Хелен, Олександр та Ернест). Stanthorpe, Queensland[en], 25 квітня 1924 року.

Олександр Жиро (англ. Alexandre Arsène Girault ; 9 січня 1884, Аннаполіс — 2 травня 1941, Брисбен) — американський ентомолог.Фахівець з паразитичних наїзників надродини Chalcidoidea, один з найбільших таксономістів у світі, що описав понад 3000 нових для науки видів[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 9 січня 1884 року в місті Аннаполіс, штат Меріленд, США. Його батьками були Жозеф Бонапарт Жиро та Елізабет Френсіс Жиро (née Goodwin), а своє ім'я він отримав від діда (Арсен Наполеон Олександр Жиро де Сен-Фаржо, 1801—1884), одного із засновників факультету Військово-морської академії США[1][2][3].

Навчався у Політехнічному університеті Вірджинії, отримав там у 1903 році ступінь бакалавра. У 1904—1907 роках працював у Bureau of Entomology[en] Міністерства сільського господарства США, вивчав у тому числі і колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata). У 1907—1911 році працював в Іллінойському університеті і на посаді ентомолога штату Іллінойс (Illinois State Entomologist) у м. Ербана[4].

У 1911 році на прохання Уряду[en] штату Квінсленд переїхав до Австралії, де працював у Bureau of Sugar Experiment Stations (BSES) у м. Nelson (нині Gordonvale, Queensland[en])[5], досліджував комах-шкідників та їх паразитоїдів[4][6][7][8]. Тут в Австралії він зустрів свою майбутню дружину, Елізабет Джанетт Пілчер. Після весілля в 1911 році народилася їхня перша дитина (Ернест Олександр Жиро) народилася 3 листопада 1913 року[3][9].

У 1914 році О.Жиро повернувся до США, де продовжив свою ентомологічну роботу на USDA у Вашингтоні, в основному по систематиці наїзників Chalcidoidea. У цей час його дружина народила другого сина (Лоуренс Джозеф Жиро, 27 серпня 1915), а третьою дитиною стала їх перша дочка (Хелен Джоан Жиро, 10 серпня 1917)[3] . В цей час О.Жиро сильно не злюбив велике галасливе місто, описуючи його як «бедлам» і місце неможливе для науки[10]. Він завершив свою головну працю, 900-сторінкову монографію з хальцидоїдних наїзників[4] .

У 1917 році Олександр Жиро знову переїхав до Австралії і працював асистентом ентомолога при міністерстві Queensland Department of Agriculture and Stock. Разом із сім'єю вони жили в Indooroopilly[en] (Брисбен), де народилися ще двоє його дітей: 2-а дочка (Дейзі Лідія Жиро, 19 липня 1925) і 3-й син (Френк Стівен Жиро, 23 травня 1928)[6]. Залишаючись американським громадянином, О. Жиро, проте, більше у США ніколи не повертався[3][10].

Час життя в Австралії супроводжувався для Олександра Жиро періодами безробіття через поганий стан економіки країни в результаті Першої світової війни . Його робота в Департаменті сільського господарства та запасів припинилася в 1919 році, але потім знову відновилася з 1923 до 1930 р.[2][7] . Іноді він був змушений за необхідності підробляти в місцях, не пов'язаних з його областю знань (включаючи роботу продавцем і муляром у кар'єрі)[10] . Тим не менш, він продовжував писати численні невеликі статті з таксономії комах, а також критику, есе та вірші[4][5][7] . Захворівши на туберкульоз, дружина О.Жиро виявилася на роки прив'язаною до ліжка і померла 9 вересня 1931 року, залишивши чоловіка з 5 дітьми (18, 16, 14, 6 і 3 років від народження)[2][6]. Похитнувся і стан здоров'я самого Олександра, його поведінка стала дивною та параноїдною. Кілька разів сини поміщали свого батька в психіатричну клініку Dunwich Benevolent Asylum на острові Stradbroke Island[5] у Гуудна[en] (маленьке містечко за 20 км від Брисбена, Квінсленд)[6][10].

Помер 2 травня 1941 року в лікарні недалеко від м. Брисбен (Австралія) від важкої форми маячного синдрому парафренії та виснаження[1][2][3].

родина

[ред. | ред. код]

Джерело[11] .

  • Батько — Жозеф Бонапарт Жиро (1838—1914)
  • Мати — Елізабет Френсіс Гудвін (1849—1910)
  • Дружина — Елізабет Джанетт Пілчер (1892—1931)
  • Діти: Ернест Олександр Жиро (1913-?), Лоуренс Джозеф Жиро (1915—1991), Хелен Джоан Жиро (1917—1993), Дейзі Лідія Жиро (1925—1971), Френк Стівен Жиро (нар. 1928)

Епонімія

[ред. | ред. код]

На честь Олександра Жиро було названо нові для науки види:

Відкриті таксони

[ред. | ред. код]

Основні праці

[ред. | ред. код]

Опублікував понад 300 друкованих праць[4][19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Christopher Taylor (18 червня 2010). Alexandre Girault: A Man Against the World. Catalogue of Organisms: An inordinate fondness for systematics. Архів оригіналу за 20 серпня 2013.
  2. ↑ а б в г Steve Girault (17 січня 2001). The family of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau. The complete history and family tree of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau (1801 - 1874). Архів оригіналу за 20 квітня 2000. Процитовано 26 листопада 2011. {{cite web}}: Недійсний |dead-url=404 (довідка)
  3. ↑ а б в г д Steve Girault (17 січня 2001). Alexandre Arsene Girault. The complete history and family tree of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau (1801 - 1874). Архів оригіналу за 18 лютого 2001. Процитовано 26 листопада 2011. {{cite web}}: Недійсний |dead-url=404 (довідка)
  4. ↑ а б в г д John L. Capinera. Encyclopedia of entomology: A - E. — Springer, 2006. — Т. Volume 1. — С. 1621. — ISBN 978-1-4020-6242-1.
  5. ↑ а б в B.M. Angus, L.R.G. Cannon, & R.D. Adlard. Parasitology and the Queensland Museum with biographical notes on collectors // Memoirs of the Queensland Museum : journal. — Entomological Society of Washington, 2007. — Vol. 53, no. 1 (17 December). — P. 1—156. — ISSN 0079-8835. Архівовано з джерела 19 липня 2014.
  6. ↑ а б в г Lorinda Travis. Excerpt from the Biography of Frank Girault, Son of A. A. Girault / M. Gates, E. E. Grissell, & Michael Schauff // Chalcid Forum : journal. — Systematic Entomology Laboratory, ARS, USDA, 2004. — Vol. 26 (17 December). — P. 5. Архівовано з джерела 27 серпня 2006. Процитовано 2013-07-22. Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2006. Процитовано 22 липня 2013.
  7. ↑ а б в Christopher Taylor (18 червня 2010). Alexandre Girault: A Man Against the World. Catalogue of Organisms: An inordinate fondness for systematics. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
  8. ↑ José C. M. Carvalho. Concerning the types of Miridae described by A. A. Girault (Hemiptera) // Revista Brasileira de Biologia : journal. — Sociedade de Biologia do Brasil, 1974. — Vol. 34, no. 1 (17 December). — P. 43—44. — ISSN 0034-7108. Архівовано з джерела 26 квітня 2012. Процитовано 2013-07-22. Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012. Процитовано 22 липня 2013.
  9. ↑ Descendant Register: Elizabeth Jeanette Pilcher. ancestry.com.au. 25 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
  10. ↑ а б в г T. J. Spilman. Vignettes of 100 years of the Entomological Society of Washington // Proceedings of the Entomological Society of Washington[en] : journal. — Entomological Society of Washington, 1984. — Vol. 86, no. 1 (17 December). — P. 1—10. Архівовано з джерела 25 квітня 2012.
  11. ↑ Alexandre Arsene Girault (1884—1941)
  12. ↑ Mohammad Hayat: Description of a new species of Centrodora Foerster with notes on some other aphelinids (Hymenoptera: Chalcidoidea). In: Mitteilungen der Schweizerischen Entomologischen Gesellschaft 1987, Band 60, Nr. 3-4, S. 319—323, DOI:10.5169/seals-402280.
  13. ↑ Wladimir A. Trjapitzin: A synopsis of the genus Cheiloneurus Westwood, 1833 (Hymenoptera: Chalcidoidea) of the New World. In: Russian Entomological Journal 2005, Band 13, Nr. 4, S. 257—266, hier S. 261.
  14. ↑ Zoja Jefremowa und Irina S. Strachowa: New species of Elasmus (Hymenoptera: Eulophidae) from Vietnam. In: Oriental Insects 2009, Band 43, S. 277, 279, DOI:10.1080/00305316.2009.10417589.
  15. ↑ Zdenek Bouček: Australasian Chalcidoidea (Hymenoptera). A biosystematic revision of genera of fourteen families, with a reclassification of species. CAB International, Wallingford 1988, S. 94ff, ISBN 0-85198-607-2.
  16. ↑ John S. Noyes und James B. Woolley: North American encyrtid fauna (Hymenoptera: Encyrtidae): taxonomic changes and new taxa. In: Journal of Natural History 1994, Band 28, Nr. 6, S. 1327—1401, DOI:10.1080/00222939400770681.
  17. ↑ B. R. Subba Rao: Redescriptions of Plutarchia Girault and Axanthosoma Girault with the description of a new species of Plutarchia from Nigeria (Eurytomidae: Hymenoptera). In: Journal of Entomology Series B 1974, Band 42, Nr. 2, S. 199—206, DOI:10.1111/j.1365-3113.1974.tb00075.x.
  18. ↑ а б Jordi Paretas-Martínez und Juli Pujade-Villar: Charipinae (Hymenoptera: Figitidae) from Australia: revision of the genus Thoreauana Girault, 1930 and description of Dilapothor n. gen. In: Australian Journal of Entomology 2006, Band 45, S. 219—226, DOI:10.1111/j.1440-6055.2006.00536.x.
  19. ↑ Eucharitid References (primary descriptions) [2/24/04]. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 22 липня 2013.

Література

[ред. | ред. код]
  • Mallis A. (1971). Alexandre Arsene Girault, In: American entomologists. Kulgers University Press. New Brunswick, New Jersey. pp 376—377
  • Muescbeck C. F. W. (1942). Alexandre Arsene Girault. Ann Enlomol Soc Am 35:122-123
  • Calvert, PP , 1941: Obituary Alexandre Arsene Girault. Ent News: 268—269
  • Gordh, G. , A. S. Menke, E. C. Dahms & JC Hall. 1979. private printed papers of AA Girault. Memoirs of the American Entomological Institute 28: 1-400 (включаючи biography of Girault by EC Dahms). — Коментарі

Посилання

[ред. | ред. код]