П'єр Лашамбоді | |
---|---|
Народився | 16 грудня 1806[1][3][2] Монтіньяк, Дордонь[4] |
Помер | 7 липня 1872[1][2] (65 років) Брюнуа, Ессонн[4] |
Поховання | Пер-Лашез і Grave of Lachambeaudied |
Країна | Франція |
Діяльність | шансоньє, поет, письменник, goguettier, педагог |
Знання мов | французька[5] і окситанська[4] |
Нагороди | |
П'єр Лашамбоді (фр. Pierre Lachambeaudie, 1807—†1872) — французький байкар.
Народився 1807 року; син убогого селянина, він був спершу бухгалтером у одному торговельному домі в Ліоні, його перша літературна проба, збірка віршів під заголовком «Essais poetiques» ' (1829) не мала поводження. Пізніше він дістав посаду при залізниці й рівночасно редагував «Echos de Loire» "; жив він злиденно, а окрім того ще подеколи терпів від психічної хвороби.
Перша збірка байок П.Лашамбоді вийшла в 1839 р.
Літературну славу дали йому його байки, його «Fables populaires» мали величезний успіх і відразу дали йому й славу, й матеріальне забезпечення. По пригодах 1848 року мусив виїхати з Франції і довго жив у Брюсселі.
Помер біля Парижа 1872 року.
Пізніші його твори «Fables et poesies diverses» (1839), «Fleurs de Villemomble» (1861), «Fables et poesies nouvelles» (1865), «Prose et vers» (1867). У своїх байках Лашамбоді виявляє великий демократизм і гарячу любов до простого народу. Мораль його байок не завжди випливає з цілої картини, намальованої в байці, але вона завжди високо гуманна і часто має політично-соціальний характер. Мова Лашамбоді проста і поважна і часто підноситься до пафосу. Оригінальність і висока вартість байок Лашамбоді ставить його поруч із найбільшими байкарями Франції — Лафонтеном і Флоріаном. Французька академія (Academie Francaise) двічі увінчувала байки Лашамбоді, але в нашій літературі він цілком невідомий.