П'єтро Беллотті

П'єтро Беллотті
італ. Pietro Bellotti
Автопортрет.
При народженніітал. Pietro Bellotti
Народження1625(1625)
Вольчіано да Сало
Смерть1700(1700)
 Гарньяно
Національністьіталієць
КраїнаВенеційська республіка
Жанрпобутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Діяльністьхудожник
Напрямокреалізм, бароко
Роки творчості1645-1699
Вплив наДжакомо Черуті
Творипобутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Роботи в колекціїМауріцгейс, Далласький музей мистецтв, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Кракові, музей Пікардіїd і Державна галерея мистецтв (Штутгарт)
CMNS: П'єтро Беллотті у Вікісховищі

П'єтро Беллотті( італ. Pietro Bellotti 1625 (1627 ?), Вольчіано да Сало — 1700, Гарньяно ) — венеційський художник XVII ст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в провінції Брешиа, в містечку Волчіано (Ломбардія). Точної дати народження не збережено. Її позначають то як 1625 рік, то як 1627 рік.

У віці 12 років прибув у Венецію. З Венецією буде пов'язаний життям і творчістю до 1670 року, що не заважатиме мандрувати і працювати у різних містах і князівствах. Працював в майстерні художника Джироламо Форабоско (1605—1679). Форабоско працюав у реалістичній і статичній манері, був портретистом.

Починав як портретист і автор фантазійних портретів. З роками П'єтро Беллотті, що виробився у оригінала-портретиста, почав переносити портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у численні побутові картини-типи ( «Апостол Павло», «Плин часу», «Філософ з книгою», «Старий музика з випадковими слухачами» ). Більшість його персонажів підкреслено демократичного, неаристократичного прошарку. Він рано відкрив значущість старого обличчя людини і надзвичайно майстерно відтворював їх у різних сюжетах, іноді вдаючись до натуралізму. При цьому його художня манера далека від живописних технік і праці плямою голландця Рембрандта чи Ебергарда Кейля, котрі теж працювали з моделями похилого віку.

Виборов популярність і у період 1660-1663 рр. працював у Парижі, де його замовником був кардинал Мазаріні, італієць за походженням. 1663 року він повернувся у Венецію, де отримав посаду суперінтенданта князівських галерей Фернандо Гонзага в місті Мантуя. Відомо, що якісь замови художник виконав для папи римського Александра VIII.

Про останній період життя художника після 1664 року збережено мало відомостей. Так, у різних джерелах по різному називають місце його смерті.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
П'єтро Беллотті. «Старий музика з випадковими слухачами», кінець 17 ст.
  • «Плин часу»
  • «Старий паломник»
  • «Філософ з книгою»
  • «Філософ Анаксімандр»
  • «Апостол Павло»
  • «Алегорія жадоби»
  • «Алегорія зими»
  • «Венеція, Канал Гранде»
  • «Старий селянин»
  • «Старий жебрак»
  • «Богиня долі, парка Лахеза»
  • «Старий музика з випадковими слухачами»
  • «Нічне свято на Сан П'єтро ді Кастелло у Венеції»
  • «Філософ Діоген з ліхтарем»
  • «Автопортрет з чаркою вина і золотим ланцюжком»

Галерея обраних творів

[ред. | ред. код]
П'єтро Беллотті. «Плин часу», друга половина 17 ст.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єтро Беллотті

Див. також

[ред. | ред. код]