Палац Гуштаву Капанеми

Палац Гуштаву Капанеми
Зображення
Країна  Бразилія[1]
Адміністративна одиниця Ріо-де-Жанейро[1]
Центр
Архітектор Оскар Німейєр
Дата офіційного відкриття 1943
Інженер-будівельник Emílio Henrique Baumgartd
Статус спадщини heritage asset listed by IPHANd[2] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][3]
Адреса Rua da Imprensa, 16 - Centro, Rio de Janeiro - RJ, 20030-120
Критерій Світової спадщини (2005) (i)d, (ii)d і (iv)d
Мапа
CMNS: Палац Гуштаву Капанеми у Вікісховищі

22°54′33″ пд. ш. 43°10′26″ зх. д. / 22.9092° пд. ш. 43.17382778° зх. д. / -22.9092; -43.17382778

Палац Гуштаву Капанеми (порт. Palácio Gustavo Capanema) або Будівля міністерства освіти та охорони здоров'я — урядова офісна будівля в центральному районі Ріо-де-Жанейро в Бразилії. Будучи першим модерністським проєктом у Бразилії палац є історично важливим для архітектурного розвитку модернізму в Бразилії та був внесений до попереднього списку Бразилії ЮНЕСКО.

Історія

[ред. | ред. код]

Побудована за проєктом групи архітекторів: Лусіо Кости, Карлуша Леао, Оскара Німейєра, Аффонсо Едуарду Рейді, Ернані Васконселуша та Жоржі Макаду Морейри. Також до команди архітекторів було запрошено відомого швейцарсько-французького архітектора-модерніста Ле Корбюзьє для нагляду за розробкою проєкту в 1935—1936 роках. Оскар Німейєр відіграв значну роль при створенні проєкту, хоча на той момент він був лише стажером у Лусіо Кости. Зведення будівлі було ініційовано урядом президента Жетулью Варгаса. Процес будівництва тривав з 1939 й до 1943 року. З переїздом усіх державних установ в 1960 році до нової столиці, міністерство освіти залишилося у своїй будівлі в Ріо, де і працює дотепер.

Будівництво розпочато урядом Жетуліо Варгаса в 1939 році та завершено в 1943 році для розміщення нового Міністерства освіти та охорони здоров'я Бразилії. У 1960 році столиця країни переїхала до Бразиліа, а будівля стала регіональним офісом міністерства в Ріо. З тих пір Міністерство освіти та охорони здоров'я було розділено на три: Міністерство освіти, Міністерство охорони здоров'я та Міністерство культури, усі вони розташовані в будівлі донині.

Опис

[ред. | ред. код]

Свою назву будинок отримав на честь відомого бразильського педагога, письменника та першого міністра освіти Бразилії Гуштаву Капанеми. Розташований за адресою: вул. Імпренса 16, в окрузі Кастело. На думку Ле Корбюзьє будівля мала стояти на узбережжі бухти Гуанабари, проте уряд відмовився від такого місця розташування.

Проєкт будівлі був досить сміливим для свого часу. Це була одна з перших модерністських громадських будівель у Латинській Америці. Сама будівля як одна з перших будівель, зведених у такому стилі мала значний вплив на бразильську архітектуру та естетику модернізму в цій країні. Під час облаштування використовувалися місцеві матеріали, наприклад біло-блакитна плитка, пов'язана з португальською колоніальною традицією, у сучасних настінних фресках. Внутрішній бетонний каркас 15-поверхової офісної будівлі дозволив зробити зі скла обидва широкі фасади, а на вікнах було встановлено сонцезахисні штори (жалюзі), які регулюються за спеціальною системою, створеною вперше у світі[4].

Список ЮНЕСКО

[ред. | ред. код]

У 1996 році влада країни додала будівлю до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Бразилії. Ця будівля стала першою модерністською спорудою в Бразилії, створення якої вплинуло на всі майбутні модерністські проєкти в країні[5].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Пілони біля головного входу
    Пілони біля головного входу
  • Південний фасад
    Південний фасад
  • Північний фасад
    Північний фасад

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б archINFORM — 1994.
  2. ↑ http://www.infopatrimonio.org/?p=20840
  3. ↑ https://whc.unesco.org/en/tentativelists/37/
  4. ↑ http://www.greatbuildings.com/buildings/Ministry_of_Education.html Great Buildings
  5. ↑ Palais de la Culture, ancien siège du Ministère de l'Education et de la Santé, Rio de Janeiro.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bruand, Yves; Arquitetura contemporânea no Brasil; São Paulo: Editora Perspectiva, 1981, ISBN 85-273-0114-8
  • Cavalcanti, Lauro. Quando o Brasil era moderno: guia de arquitetura 1928—1960. Rio de Janeiro: Aeroplano, 2001.
  • Comas, Carlos Eduardo Dias. Precisões Brasileiras. Paris: Tese de Doutorado, 2002.
  • Comas, Carlos Eduardo Dias. Protótipo e monumento, um ministério, o ministério. Projeto. ago. 1987, n. 102: p. 136—149.
  • Costa, Lucio. Lucio Costa: registro de uma vivencia. São Paulo: Editora UNB/Empresa das Artes, 1995.
  • Costa, Lucio. Edificio do Ministério da Educação e Saude. AU-Arquitetura e Urbanismo. Rio de Janeiro. jul./ago. 1939: p. 543—551.
  • Costa, Lucio. Ministério, da participação de Baumgart à revelação de Niemeyer. Projeto. ago. 1987, n. 102: p. 158—160.
  • Goodwin, Philip L. «Brazil Builds: Architecture New and Old, 1652—1942,» The Museum of Modern Art, New York, 1943, pp. 84–86, and 106—107.
  • Harris, Elizabeth D. Le Corbusier: Riscos Brasileiros. São Paulo: Nobel, 1987.
  • Lissovsky, Maurício e Paulo Sérgio Moraes de Sá (organizadores). Colunas da educação: a construção do Ministério da Educação e Saúde(1935—1945). Rio de Janeiro: MINC/IPHAN, 1996.
  • Mindlin, Henrique Ephim. Arquitetura moderna no Brasil. Rio de Janeiro: Aeroplano Editora, 2000.
  • Revista PDF Concurso de ante-projetos para o Ministério d Educação e Saúde Pública. Revista da Diretoria de Engenharia (PDF). set. 1935: p. 510.
  • Vasconcellos, Juliano Caldas de. Concreto Armado, Arquitetura Moderna, Escola Carioca: levantamentos e notas. Dissertação (Mestrado em Arquitetura) — Universidade Federal do Rio Grande do Sul (PROPAR), 2004 313p.
  • Xavier, Alberto. Arquitetura Moderna no Rio de Janeiro. São Paulo: Pini: Fundação Vilanova Artigas, 1991.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Edifício Gustavo Capanema (Ministry of Education and Health Building)