Петре Прличко | |
---|---|
Дата народження | 13 березня 1907[1][2][3] |
Місце народження | Велес, Велес, Північна Македонія[4] |
Дата смерті | 16 листопада 1995[1][2][3] (88 років) |
Місце смерті | Скоп'є, Північна Македонія[4] |
Громадянство | Північна Македонія Югославія |
Професія | актор |
Нагороди | |
IMDb | ID 0698200 |
Петре Прличко у Вікісховищі |
Петре Прличко (13 березня 1907, Велес — 16 листопада 1995, Скоп'є) — македонський актор, що знявся у багатьох фільмах, театральних виставах та телевізійних екранізаціях. Це сама по собі справжня легенда відіграє велику роль у македонському кінематографі XX століття.
Попри те, що він був зарахований до гімназії, Петре Прличко не затримався там надовго. 1923 року він покинув гімназію та приєднався до мандрівної групи Михайла Лазика. Після гастролей у кількох театральних колективах у 1931 році, заохочений підтримкою публіки, він створив власний театр «Боем».
З 1939 року Петре Прличко був членом Національного театру в Скоп'є з 1944 року. Він грав у партизанському театрі «Коко Рацин», який згодом став Македонським національним театром. Саме тут його талант засяяв у повній красі, і він став найзначнішою людиною на македонській сцені того часу. Тим часом він проявив свій талант, працюючи режисером театру.
З фільмом «Фросіна» (1952) він дебютує у кінематографі. Завдяки своїм разючим комічним перетворенням та виконанню ролей «людини в народі», підкреслюючи її особливу художню чуйність на рівні, якому можуть заздрити багато інших акторів.
Він отримав багато нагород і призів, у тому числі нагороди: AVNOJ, «11 жовтня», «Бранко Гавела», орден «За заслуги» (нагороджений Георгієм Димитров) та інші.
Одного разу Петре Прличко сказав, що якщо йому доведеться вибрати роль, яка була б найціннішою, то це, безумовно, буде «Мандана» у фільмі «Міс Стоун», за який він здобув нагороду «Золота Арена».
Нещодавно створену премію за життєві досягнення Петра Прличка присуджують актору середнього віку і вона складається зі скульптури персонажа Петра Прличка та грошової премії.
У 2004 році Єлена Лужина опублікувала монографію про Петре Прличко, що побачила світ у видавництві «Магор».
Рік | Фільм | Роль | Примітки |
---|---|---|---|
1949 | Мајка Катина | Ловет | |
1952 | Фросина | Кузман (головна роль) | |
1955 | Волчја ноќ | Паун (головна роль) | |
1958 | Мис Стон | Мандана | |
1959 | Виза на злото | Кузман (головна роль) | |
1960 | Капетанот Леши | Сок (споредна улога) | |
1961 | Мирно лето | Стрико Тале (головна роль) | |
1961 | Парче плаво небо | Дедо Филип | |
1961 | Солунските атентатори | Никола Попов (головна роль) | |
1961 | Твојот роденден | Домарот (головна роль) | |
1962 | Пресметка | ||
1964 | Народен пратеник | Јеврем Прокиќ | |
1964 | Марш на Дрину | Трајко | |
1965 | Не се враќај по истиот пат | Кирил | |
1965 | Денови на искушение | Фезлиев (головна роль) | |
1966 | До победата и по неа | ||
1967 | Каде по дождот | (споредна улога) | |
1967 | Македонска крвава свадба | Мојсо (головна роль) | |
1967 | Мементо | Коле (головна роль) | |
1968 | Планината на гневот | Моне (головна роль) | |
1968 | Братот на доктор Хомер | Лекарот | |
1969 | Републиката во пламен | Дојчин (головна роль) | |
1971 | Жед | Дедото (споредна улога) | |
1971 | Македонски дел од пеколот | Лоце (головна роль) | |
1974 | Капетанот Микула Мали | Дида | |
1974 | Ужичка Република | Пекарот | |
1978 | Златни години | Берберот | |
1978 | Курирот на Гоце | ||
1980 | Време, води | Ламбе Футак (головна роль) | |
1982 | Илинден | ||
1987 | Ѕвездите на 42-та | Дедото | |
1988 | Тврдокорни | ||
1990 | До, ре, ми | ||
1993 | Бог да ги убие шпионите | ||
1999 | Време, живот |