Радава

Село Радава пол. Radawa Герб Координати 50°08′00″ пн. ш. 22°46′00″ сх. д. / 50.13333333° пн. ш. 22.76666667° сх. д. / 50.13333333; 22.76666667 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ярославський повіт Гміна В'язівниця Площа 39,91 км² Населення 382 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-523 Автомобільний код RJA SIMC 0612588 GeoNames 760815 OSM ↑3013197 ·R (Гміна В'язівниця) Радава Радава (Польща) Радава Радава (Підкарпатське воєводство)  Радава у Вікісховищі

Див. також: Радава (значення)

Радава (пол. Radawa) — село в Надсянні, в Польщі, у гміні В'язівниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване над устям річки Радавка при впадінні в Любачівку (права притока Сяну).

Населення — 382 особи (2011^[1]), у тому числі 202 жінки та 180 чоловіків^[2].

Історія

Книга братства при церкві Архистратига Михаїла в селі Радава. 3 червня 1768.

У 1387 р. село віддане королевою Ядвігою Яну з Тарнова за участь в анексіоністському поході на Руські землі. В XVI ст. Ганна Алоїза Ходкевич подарувала село єзуїтам з Ярослава.

У 1887 р. в селі було 2 водяні млини, костьол і давня дерев'яна церква, 134 будинки і 753 мешканці, з них 405 греко-католиків, 265 римокатоликів і 68 юдеїв. Більшість земель належали графу Вільгельму Семінському (в маєтку були 3 будинки і 16 мешканців), три чверті земель — піщисті та непридатні для землеробства, у 1887 році засаджені сосною. Костьол був парафіяльним для шести довколишніх сіл, а церква уже втратила парохіяльний статус і належала до парохії Цетуля.

15 червня 1934 р. присілок Ігначе вилучений з сільської гміни Старе Село Любачівського повіту і включений до сільської гміни Радава Ярославського повіту^[3]. З 1 серпня 1934 р. село було центром ґміни Ярославського повіту Львівського воєводства.

У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців (710 українців, 380 поляків і 40 євреїв)^[4].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село Радова включене до Любачівського повіту^[5]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до новоутвореного Синявського району Львівської області. 3 квітня 1940 р. РНК України своєю ухвалою постановила виселити село і мешканців переселили в Ізмаїльську область.^[6] У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, Радава знову була окупована німцями і мешканці отримали можливість повернутися в село. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.

У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі.

В 1944-46 роках 11 сімей (36 осіб) української громади були виселені до населених пунктів Дрогобицької та Станіславської областей УРСР^[7].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	184	42	127	15
Жінки	198	43	120	35
Разом	382	85	247	50

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Urząd gminy Wiązowica. Miejscowości Gminy [1] [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów jarosławskiego i lubaczowskiego w województwie lwowskiem. [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 19 листопада 2017.
7. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [2] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Сайт Ґміни Вязівниця. Miejscowości Gminy [3] [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
• Радава
• Radawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 376. (пол.) — S. 376—377. (пол.)

• Портал «Польща»