Роберт Едвард Гросс

Роберт Едвард Гросс
Народився2 липня 1905(1905-07-02)[1][2]
Балтимор, Мериленд, США
Помер11 жовтня 1988(1988-10-11)[1][2] (83 роки)
Плімут, Массачусетс, США
Країна США
Діяльністькардіохірург, викладач університету, хірург
Alma materГарвардська медична школаd і Карлтонський коледжd
Знання мованглійська[3]
ЗакладГарвардський університет
ЧленствоНаціональна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

Роберт Едвард Гросс (2 липня 1905 — 11 жовтня 1988) — американський хірург та медичний дослідник.[4] Він - першопроходець з дитячої серцевої хірургії в Бостонській дитячій лікарні. Гросс був президентом Американської асоціації торакальної хірургії, членом Національної академії наук і членом Американської академії мистецтв і наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Національна академія преси назвала його «одним з найбільших американських піонерів хірургії».[5] New York Times заявив, що він провів «новаторську роботу в області кардіохірургії».[4] Згідно з його некрологом у The New York Times, у 1938 році Гросс «здійснив першу хірургічну корекцію одного з найпоширеніших вроджених порушень серця у дітей», посилаючись на перев'язку патентної протоки.[6] Через десять років він зробив першу операцію з пересадки тканини артерії від однієї людини до іншої, зробивши таким чином стрибок у методах відновлення пошкоджених артерій.[7] Він також розробив метод врізання в серце з пластиковим колодязем, що дозволило уникнути катастрофічної втрати крові.[8] Гросс був членом Національної академії наук. Він також був головним хірургом серцево-судинної хірургії Дитячої лікарні Бостона. Гросс був засновником Американської ради хірургії та Американської ради грудної хірургії. Він також був членом Американської академії мистецтв і наук, членом правління Американської академії педіатрії та членом Американської асоціації розвитку науки та Товариства університетських хірургів. У 1941 році він був співавтором «Абдомінальної хірургії немовлят та дітей» з доктором Вільямом Е. Леддом. Книга вважається класикою в хірургічній літературі. Гросс був обраний в Американський педіатричний зал слави. Національна академія преси заявила, що «він зробив багато чого, що змінило практику та розуміння хірургії, педіатрії та кардіології у всьому світі».

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1951 — почесний доктор, Карлтон-коледж[5]
  • 1959  — доктор медичних наук, Гоноріс Кауза, Університет Лювена
  • 1961  — доктор медичних наук, Гоноріс Кауза, Туринський університет
  • 1962 — почесний доктор наук, університет Саффолк
  • 1963 — почесний доктор наук, університет Шеффілда
  • 1984 — почесний доктор наук, Гарвардський університет
  • 1953 — почесний член хірургічного товариства Рено
  • 1955 — почесний член Південного клінічного товариства Далласа
  • 1956 — почесний член хірургічного товариства Буффало
  • 1958 — почесне призначення, Американський національний Червоний Хрест, глава Північного берегу
  • 1961 — почесний співробітник хірургічного товариства Спокана
  • 1967 — почесна відзнака, глава округу Барнстобл, Массачусетська кардіологічна асоціація
  • 1959 — офіцер ордена Леопольда, Бельгія
  • 1959 — почесний офіцер Міжнародного Червоного Хреста, Бельгія
  • 1960 — почесний член Педіатричного товариства Гватемали
  • 1964 — почесний член Мексиканської педіатрії «Бокедад де Хірургія»
  • 1973 — почесний член Королівського коледжу хірургів Англії
  • 1954-55 — директор, Американська асоціація серця
  • 1958-60 — директор, Американська асоціація серця
  • 1960  — президент Массачусетської кардіологічної асоціації
  • 1963-64 — президент, Американська асоціація торакальної хірургії
  • 1969-70 — Рада директорів, Массачусетська кардіологічна асоціація
  • 1970-71 — перший президент Американської педіатричної хірургічної асоціації
  • 1940 — премія Е. Мід Джонсон, Американська академія педіатрії
  • 1940 — премія судинної хірургії Рудольфа Матаса, Університет Тулейн
  • 1954 — нагорода за службу у справах дітей, виробники іграшок Америки
  • 1954 — Премія Альберта Ласкера, Американська асоціація громадського здоров'я[4][9]
  • 1956 — Золота медаль Розуелл Парк, хірургічне товариство Буффало
  • 1957 — Золота медаль, Луїсвільське хірургічне товариство
  • 1959 — премія Лакен, Брюссель, Бельгія
  • 1959 — Золота медаль, Детройтська хірургічна асоціація
  • 1959 — Премія Альберта Ласкера, Американська асоціація громадського здоров'я[10]
  • 1959 — медаль Біллрота, Нью-Йоркська медична академія
  • 1961 — нагорода «Золота медаль», Клуб «Золота тапочка» у Філадельфії
  • 1962 — Нагорода Братського храму Охабей Шалом, Бруклін
  • 1965 — нагорода медаллю Вільяма Е. Ледда, хірургічна секція, Американська академія педіатрії
  • 1965 — Золотий хрест, Королівський орден Фенікса грецького уряду
  • 1968 — Золота медаль Деніса Брауна, Британська асоціація дитячих хірургів
  • 1969 — Премія доктора Родмана Е. Шина та Томаса Г. Шина, Американська медична асоціація
  • 1970 — Медаліст Альфреда Юржиковського, Медична академія Нью-Йоркської академії з докторами Фарбером та доктором Нойхаузером та Медичним центром дитячої лікарні
  • 1970 — Меморіальна медаль Генрі Якова Бігелоу
  • 1971 — премія Тіни
  • 1973 — медаль за відзнаку за службу, Американська хірургічна асоціація

Освіта та кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1927 — бакалавр, Карлтон-коледж
  • 1931 — доктор медичних наук, Гарвардський університет, медична школа
  • 1934-36, викладач патології, Гарвардська медична школа
  • 1937-39, викладач з хірургії, Гарвардська медична школа
  • 1939-40, молодший помічник з хірургії (Junior associate in surgery), лікарня Пітера Бента Брігама
  • 1939-42, помічник-хірург (Associate in surgery), Гарвардська медична школа
  • 1939-46, асоційований запрошений хірург, Дитяча лікарня, Бостон
  • 1940-46, старший хірург, лікарня Пітера Бента Брігама
  • 1942-47, доцент хірургії Гарвардської медичної школи
  • 1947-88, професор кафедри дитячої хірургії Лард, Гарвардська медична школа
  • 1947-67, головний хірург, Дитяча лікарня, Бостон
  • 1952, головний хірург, тимчасовий, Університет штату Огайо
  • 1967-72, головний хірург, серцево-судинна хірургія, Дитяча лікарня, Бостон

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Who Named It?
  3. CONOR.Sl
  4. а б в Susan Heller Anderson (15 жовтня 1988). Robert Gross, 83, Heart Surgeon. The New York Times.
  5. а б Francis D. Moore; Judah Folkman, 8, Robert Edward Gross, National Academies Press
  6. Leonard Engel; Eugene J. Taylor (26 жовтня 1958). Opening The Heart; The Operation. The New York Times. New York: McGraw-Hill Book Company. с. 277.
  7. Blood Vessel Bank Established Here; Heart Association Unit Offers Chance to Replace Strictured or Diseased Arteries. The New York Times. 17 травня 1950. с. 31.
  8. Robert K. Plumb (13 квітня 1953). New Tools Extended Surgery of Heart; Engineering Principles Spur Bold Techniques, Doctors Explain at Conference. The New York Times. с. 30.
  9. 7 Winners Chosen for Lasker Prizes; 6 Scientists and Laboratory to Get Health Awards -- Dr. Baumgartner Heads List. The New York Times. 1 жовтня 1954. с. 26.
  10. Boston Surgeon Wins Lasker Heart Award. The New York Times. 19 жовтня 1959. с. 13.