Роберт Едвард Гросс

Роберт Едвард Гросс
Народився2 липня 1905(1905-07-02)[1][2]
Балтимор, Мериленд, США
Помер11 жовтня 1988(1988-10-11)[1][2] (83 роки)
Плімут, Массачусетс, США
Країна США
Діяльністькардіохірург, викладач університету, хірург
Alma materГарвардська медична школаd і Карлтонський коледжd
Знання мованглійська[3]
ЗакладГарвардський університет
ЧленствоНаціональна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

Роберт Едвард Гросс (2 липня 1905 — 11 жовтня 1988) — американський хірург та медичний дослідник.[4] Він - першопроходець з дитячої серцевої хірургії в Бостонській дитячій лікарні. Гросс був президентом Американської асоціації торакальної хірургії, членом Національної академії наук і членом Американської академії мистецтв і наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Національна академія преси назвала його «одним з найбільших американських піонерів хірургії».[5] New York Times заявив, що він провів «новаторську роботу в області кардіохірургії».[4] Згідно з його некрологом у The New York Times, у 1938 році Гросс «здійснив першу хірургічну корекцію одного з найпоширеніших вроджених порушень серця у дітей», посилаючись на перев'язку патентної протоки.[6] Через десять років він зробив першу операцію з пересадки тканини артерії від однієї людини до іншої, зробивши таким чином стрибок у методах відновлення пошкоджених артерій.[7] Він також розробив метод врізання в серце з пластиковим колодязем, що дозволило уникнути катастрофічної втрати крові.[8] Гросс був членом Національної академії наук. Він також був головним хірургом серцево-судинної хірургії Дитячої лікарні Бостона. Гросс був засновником Американської ради хірургії та Американської ради грудної хірургії. Він також був членом Американської академії мистецтв і наук, членом правління Американської академії педіатрії та членом Американської асоціації розвитку науки та Товариства університетських хірургів. У 1941 році він був співавтором «Абдомінальної хірургії немовлят та дітей» з доктором Вільямом Е. Леддом. Книга вважається класикою в хірургічній літературі. Гросс був обраний в Американський педіатричний зал слави. Національна академія преси заявила, що «він зробив багато чого, що змінило практику та розуміння хірургії, педіатрії та кардіології у всьому світі».

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1951 — почесний доктор, Карлтон-коледж[5]
  • 1959  — доктор медичних наук, Гоноріс Кауза, Університет Лювена
  • 1961  — доктор медичних наук, Гоноріс Кауза, Туринський університет
  • 1962 — почесний доктор наук, університет Саффолк
  • 1963 — почесний доктор наук, університет Шеффілда
  • 1984 — почесний доктор наук, Гарвардський університет
  • 1953 — почесний член хірургічного товариства Рено
  • 1955 — почесний член Південного клінічного товариства Далласа
  • 1956 — почесний член хірургічного товариства Буффало
  • 1958 — почесне призначення, Американський національний Червоний Хрест, глава Північного берегу
  • 1961 — почесний співробітник хірургічного товариства Спокана
  • 1967 — почесна відзнака, глава округу Барнстобл, Массачусетська кардіологічна асоціація
  • 1959 — офіцер ордена Леопольда, Бельгія
  • 1959 — почесний офіцер Міжнародного Червоного Хреста, Бельгія
  • 1960 — почесний член Педіатричного товариства Гватемали
  • 1964 — почесний член Мексиканської педіатрії «Бокедад де Хірургія»
  • 1973 — почесний член Королівського коледжу хірургів Англії
  • 1954-55 — директор, Американська асоціація серця
  • 1958-60 — директор, Американська асоціація серця
  • 1960  — президент Массачусетської кардіологічної асоціації
  • 1963-64 — президент, Американська асоціація торакальної хірургії
  • 1969-70 — Рада директорів, Массачусетська кардіологічна асоціація
  • 1970-71 — перший президент Американської педіатричної хірургічної асоціації
  • 1940 — премія Е. Мід Джонсон, Американська академія педіатрії
  • 1940 — премія судинної хірургії Рудольфа Матаса, Університет Тулейн
  • 1954 — нагорода за службу у справах дітей, виробники іграшок Америки
  • 1954 — Премія Альберта Ласкера, Американська асоціація громадського здоров'я[4][9]
  • 1956 — Золота медаль Розуелл Парк, хірургічне товариство Буффало
  • 1957 — Золота медаль, Луїсвільське хірургічне товариство
  • 1959 — премія Лакен, Брюссель, Бельгія
  • 1959 — Золота медаль, Детройтська хірургічна асоціація
  • 1959 — Премія Альберта Ласкера, Американська асоціація громадського здоров'я[10]
  • 1959 — медаль Біллрота, Нью-Йоркська медична академія
  • 1961 — нагорода «Золота медаль», Клуб «Золота тапочка» у Філадельфії
  • 1962 — Нагорода Братського храму Охабей Шалом, Бруклін
  • 1965 — нагорода медаллю Вільяма Е. Ледда, хірургічна секція, Американська академія педіатрії
  • 1965 — Золотий хрест, Королівський орден Фенікса грецького уряду
  • 1968 — Золота медаль Деніса Брауна, Британська асоціація дитячих хірургів
  • 1969 — Премія доктора Родмана Е. Шина та Томаса Г. Шина, Американська медична асоціація
  • 1970 — Медаліст Альфреда Юржиковського, Медична академія Нью-Йоркської академії з докторами Фарбером та доктором Нойхаузером та Медичним центром дитячої лікарні
  • 1970 — Меморіальна медаль Генрі Якова Бігелоу
  • 1971 — премія Тіни
  • 1973 — медаль за відзнаку за службу, Американська хірургічна асоціація

Освіта та кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1927 — бакалавр, Карлтон-коледж
  • 1931 — доктор медичних наук, Гарвардський університет, медична школа
  • 1934-36, викладач патології, Гарвардська медична школа
  • 1937-39, викладач з хірургії, Гарвардська медична школа
  • 1939-40, молодший помічник з хірургії (Junior associate in surgery), лікарня Пітера Бента Брігама
  • 1939-42, помічник-хірург (Associate in surgery), Гарвардська медична школа
  • 1939-46, асоційований запрошений хірург, Дитяча лікарня, Бостон
  • 1940-46, старший хірург, лікарня Пітера Бента Брігама
  • 1942-47, доцент хірургії Гарвардської медичної школи
  • 1947-88, професор кафедри дитячої хірургії Лард, Гарвардська медична школа
  • 1947-67, головний хірург, Дитяча лікарня, Бостон
  • 1952, головний хірург, тимчасовий, Університет штату Огайо
  • 1967-72, головний хірург, серцево-судинна хірургія, Дитяча лікарня, Бостон

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Who Named It?
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ а б в Susan Heller Anderson (15 жовтня 1988). Robert Gross, 83, Heart Surgeon. The New York Times.
  5. ↑ а б Francis D. Moore; Judah Folkman, 8, Robert Edward Gross, National Academies Press
  6. ↑ Leonard Engel; Eugene J. Taylor (26 жовтня 1958). Opening The Heart; The Operation. The New York Times. New York: McGraw-Hill Book Company. с. 277.
  7. ↑ Blood Vessel Bank Established Here; Heart Association Unit Offers Chance to Replace Strictured or Diseased Arteries. The New York Times. 17 травня 1950. с. 31.
  8. ↑ Robert K. Plumb (13 квітня 1953). New Tools Extended Surgery of Heart; Engineering Principles Spur Bold Techniques, Doctors Explain at Conference. The New York Times. с. 30.
  9. ↑ 7 Winners Chosen for Lasker Prizes; 6 Scientists and Laboratory to Get Health Awards -- Dr. Baumgartner Heads List. The New York Times. 1 жовтня 1954. с. 26.
  10. ↑ Boston Surgeon Wins Lasker Heart Award. The New York Times. 19 жовтня 1959. с. 13.