Рудольф Шультен

Рудольф Шультен
нім. Rudolf Schulten
Народився16 серпня 1923(1923-08-16)
Зюдлон
Помер27 квітня 1996(1996-04-27) (72 роки)
Аахен
ГромадянствоНімеччина німеччина
Діяльністьфізик, викладач університету
Відомий завдякиголовний розробник конструкції
реактора на гранульованому паливі
Alma materБоннський університет
Знання мовнімецька
ЗакладРейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена і Університет Карлсруе
Нагороди

Рудольф Шультен (16 серпня 1923 – 27 квітня 1996) — професор Аахенського університету RWTH — був головним розробником конструкції реактора на гранульованому паливі, який спочатку був винайдений Фаррінгтоном Деніелсом. Концепція Шультена ущільнює гранули урану, покриті карбідом кремнію, у тверді графітові сфери, схожі на більярдну кулю, які використовуються як паливо для нового високотемпературного ядерного реактора з гелієвим охолодженням.

Реактор AVR

[ред. | ред. код]

Ідея прижилася, і згодом у дослідницькому центрі Юліха в Юліху, Західна Німеччина, був побудований експериментальний реактор із гальковим шаром (Arbeitsgemeinschaft Versuchsreaktor, або реактор AVR) потужністю 46 МВт (мегават теплової енергії). Він працював 21 рік, але був закритий після аварії в Чорнобилі.

Проект HTR-MODUL

[ред. | ред. код]

Деякі з останніх гранульованих палив, випробуваних в AVR, стосувалися паливного циклу з низькозбагаченим ураном (НЗУ), який планувалося використовувати в проекті HTR-MODUL Interatom[de] / SIEMENS.

Південноафриканський модульний реактор Pebble Bed

[ред. | ред. код]

На основі AVR Південна Африка разом з міжнародними партнерами розробила  оновлена версія під назвою PBMR. Паливні елементи TRISO можуть використовувати як паливо торій або Уран-235 у формі НОУ. Проект був скасований у 2010 році через відсутність інвестицій, хоча технологія, по суті, була повністю розроблена.

HTR-10 Китай, HTR-PM

[ред. | ред. код]

Зараз ця технологія розробляється в основному в Китаї, який зараз використовує випробувальний реактор (HTR-10) потужністю 10 МВт цього типу. Станом на 2015 рік китайці будують комерційний реактор з гранульованим паливом: HTR-PM з двома реакторами по 100 МВт[1]. Один досяг тривалої ланцюгової реакції (критичності) у вересні 2021 року[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б China's HTR-PM reactor achieves first criticality Sept 2021

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Kirchner, Ulrich: Der Hochtemperaturreaktor - Konflikte, Interessen, Entscheidungen, Campus Verlag, Frankfurt/New York, Campus Forschung Vol. 667, 1991.ISBN 3593345382