Се-ма-фор

Се-ма-фор
пол. Se-ma-for
51°45′17″ пн. ш. 19°27′52″ сх. д. / 51.75459° пн. ш. 19.4645° сх. д. / 51.75459; 19.4645
Типанімаційна студія
Галузьанімація
Засновано1947, 1999
Закриття (ліквідація)2018
Штаб-квартираПольща, Лодзь, вул. Таргова 1/3
Продукціяанімаційні фільми
se-ma-for.com
Мапа
CMNS: Се-ма-фор у Вікісховищі

«Се-ма-фо́р» (пол. Se-Ma-For) — перша польська кіностудія анімаційних фільмів. Дві її роботи, «Танго» (Tango, 1980) та «Петрик і вовк»[pl] (Piotruś i wilk, 2006), здобули премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. Припинила діяльність у 2018.

Історія

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Перший польський анімаційний фільм «Za króla Krakusa» на YouTube
Пінгвін Пік-Пок із однойменного мультиплікаційного серіалу
Експозиція Музею анімації Се-ма-фор. 2014

1946 року художник Зенон Василевський створив ляльковий анімаційний фільм «За часів короля Кракуса» (пол. Za króla Krakusa)[1]. Прем'єра фільму відбулася восени 1947, започаткувавши цим створення першої і єдиної на той час в Польщі Студії лялькових фільмів, на кіностудії «Film Polski»[2]. Протягом наступних років, у процесі розвитку студії, відбулася низка її реорганізацій.

1950 року на Лодзькій Студії художніх фільмів було створено два підрозділи — Відділ анімаційних фільмів та Відділ лялькових фільмів (на основі колишньої студії). У 1956 останній перетворився на самостійну організацію — Студію лялькових фільмів, що розташувалася у Тушині, поблизу Лодзі[2]. 1961 року було проведено конкурс на нову назву для неї та здійснено чергову реорганізацію. Відтоді вона стала Студією малих форм фільмових «Се-ма-фор» (пол. Se-Ma-For, Studio Małych Form Filmowych)[1].

Наступні два десятиліття були надзвичайно сприятливими для студії. Вона виконувала державні замовлення на виробництво анімаційних серіалів, брала участь у міжнародних проектах[3]. Зокрема, у ці роки були створені такі відомі у Польщі серіали, як «Пригоди Ведмедика Коларгола[pl]», «Ведмедик Ушастик[pl]», «Три ведмедики[pl]», «Малий пінгвін Пік-Пок[pl]», «Зачарований олівець[pl]», «Пригоди кота Філемона[pl]», «Оповідання мумі-тролів[pl]» та інші[2].

У 80-х роках XX століття почався поступовий занепад студії — значно знизилася кількість державних замовлень, приміщення в Тушині потребувало капітального ремонту. 1986 року в Лодзі, поблизу офісу «Се-ма-фору», розпочалося будівництво нового знімального павільйону для студії. Через брак фінансів проект не вдалося реалізувати повністю. Студія мала численні борги і, аби спробувати виправити ситуацію, керівництво вирішило змінити її спеціалізацію[3]. У 1990 відбулася чергова реорганізація та зміна назви — на «Кіностудію „Семафор“», що відтепер, крім анімаційних, мала також знімати повнометражні художні фільми, а також займатися кінодистрибуцією[2]. Ця зміна не принесла бажаних позитивних наслідків і 4 жовтня 1999 року, рішенням Комітету Кінематографії, Державне підприємство «Кіностудію „Семафор“» було ліквідовано[3].

В листопаді 1999, під керівництвом польського продюсера Збігнєва Жмудзкі, було засновано приватне підприємство «Кіностудію „Се-ма-фор“», що мало продовжувати діяльність студії, тримаючись давніх традицій[2]. Перші роки були досить успішними. У 2006 студія випустила анімаційний фільм «Петрик і вовк[pl]», що здобув низку міжнародних нагород і, зокрема, Премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. 2008 року було засновано Фільмофонд «Се-ма-фор» (пол. Fundacja Filmowa Se-ma-for), що реалізував освітні та культурні проекти, з метою популяризації анімації й кіномистецтва, зокрема серед дітей і молоді. Також цей фонд забезпечував функціонування Музею анімації «Се-ма-фор» в Лодзі[4].

У 2013 студія випустила анімаційний серіал «Параушек і друзі[pl]», що здобув низку нагород і популярність в Польщі. Втім, на його виробництво «Се-ма-фор» взяв грошову позику, яку не зміг повернути і в 2016 році 51 % компанії перейшов у власність британської кіностудії «Small Screen»[5]. Музей анімації неодноразово змінював своє місце розташування і, зрештою, у 2018 році, через несплату накопичених боргів, його було зачинено, а справу передано до прокуратури[6]. Того ж року припинила свою діяльність і анамаційна студія «Се-ма-фор»[7].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 2009 році в Лодзі було розпочато створення сімейного туристичного маршруту «Лодзь казкова» (пол. Łódź Bajkowa), за мотивами фільмів «Се-ма-фору» — в центрі міста встановлюються бронзові скульптури героїв мультфільмів, випущених студією. Заплановано встановлення 17 таких скульптур, станом на 2021 рік їх було десять[8].

  • Зачарований олівець
    Зачарований олівець
  • Три ведмедики
    Три ведмедики
  • Горобчик Спарроу
    Горобчик Спарроу
  • Фердинанд Чудовий
    Фердинанд Чудовий
  • Ведмедик Коларгол
    Ведмедик Коларгол
  • Мауріцій і Хавранек
    Мауріцій і Хавранек
  • Ведмедик Ушастик
    Ведмедик Ушастик
  • Пластусь
    Пластусь
  • Пінгвін Пік-Пок
    Пінгвін Пік-Пок
  • Кіт Філемон і Боніфацій
    Кіт Філемон і Боніфацій

Колектив

[ред. | ред. код]

На кіностудії «Се-ма-фор», у різний час, працювало багато видатних і відомих митців. Серед них, зокрема, Зенон Василевський[pl], Єжи Котовскі[pl], Едвард Стурліс[pl], Тадеуш Вілкош[pl], Лідія Горніцка, Марек Скробецкі[pl], Луціан Дембінські[pl], Збігнєв Котецкі[pl], Збігнєв Рибчинський[pl], Януш Галевіч[pl], Єжи Копчинські[9].

Фільми

[ред. | ред. код]

Студією «Се-ма-фор» випущено понад 1400 анімаційних фільмів, з них 800 лялькових[9]. Найвідоміші фільми кіностудії[10][11][12]:

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фільми студії здобули близько 300 міжнародних нагород і відзнак[9], зокрема, і дві Премії «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм.

Рік Нагорода Категорія Назва фільму Результат
1981 Гран-прі АСІФА Короткометражний фільм Танго Перемога
1982 Премія «Оскар» Найкращий анімаційний короткометражний фільм Перемога
2006 Премія BAFTA Найкращий анімаційний фільм Петрик і вовк Номінація
2007 Премія «Оскар» Найкращий анімаційний короткометражний фільм Перемога

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Antoni Bańkowski, Sławomir Grabowski. Semafor : 1947-1997. — Łódź : Studio Filmowe "Semafor", 1999. — 103 с. — ISBN 83-910960-2-5.
  • Ewa Ciszewska. Głową w dół. Studio Filmowe Semafor w latach 1990-1999 // Kultura filmowa współczesnej Łodzi / Konrad Klejsa. — Łódź : Wydawnictwo Biblioteki Państwowej Wyższej Szkoły Filmowej, Telewizyjnej i Teatralnej, 2015.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Iga Lipińska. Nieznana historia polskiej animacji, Część II. Studia-Hegemoni. 16mm.pl (пол.) . Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  2. ↑ а б в г д Se-Ma-For Produkcja Filmowa. audiowizualni.pl (пол.) . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  3. ↑ а б в Ewa Ciszewska, 2015
  4. ↑ Fundacja Filmowa Se-ma-for. ekonomiaspoleczna.lodz.pl (пол.) . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018. [Архівовано 2018-05-04 у Wayback Machine.]
  5. ↑ A. Rutkowska (27.01.2015). Se-Ma-For przejęty przez angielskie studio - nie spłacił pożyczki. lodz.tvp.pl (пол.) . TVP. Процитовано 4 травня 2018.
  6. ↑ Krzysztof Boczek (06.04.2018). Muzeum Animacji Se-ma-for zamknięte do odwołania. Sprawę bada prokuratura. lodz.wyborcza.pl (пол.) . Газета Виборча. Процитовано 4 травня 2018.
  7. ↑ Agnieszka Sowa. Co się stało ze studiem Se-ma-for // Polityka. — 2018. — Вип. 46 (13 листопада). — С. 33-35.(пол.)
  8. ↑ Łódź Bajkowa. lodz.travel (пол.) . Urząd Miasta Łodzi. Процитовано 17 січня 2022.
  9. ↑ а б в Antoni Bańkowski. Starewicz i inni... z Semafora. edukacjafilmowa.eu (пол.) . Agencja Pro Cinema. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  10. ↑ Studio Małych Form Filmowych Se-Ma-For. Filmografia. filmpolski.pl (пол.) . Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa, Telewizyjna i Teatralna im. Leona Schillera w Łodzi. Процитовано 6 травня 2018.
  11. ↑ Se-Ma-For Studios. bcdb.com (англ.) . Процитовано 6 травня 2018.
  12. ↑ Se-Ma-For. pl.chopin.nifc.pl (пол.) . Narodowy Instytut Fryderyka Chopina. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018. [Архівовано 2018-05-07 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]