Серхіо Верду

Серхіо Верду
Народився15 серпня 1958(1958-08-15)[1] (66 років)
Барселона, Іспанія
Країна Іспанія
 США
Діяльністьпрофесор, інженер-електрик
Alma materКаталонський політехнічний університет (1980)[2]
Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн (1984)[2]
ЗакладПринстонський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникVincent Poord[3]
Аспіранти, докторантиRuxandra Lupasd[3]
Scott Rickardd[3]
Rajesh Sundaresand[3]
Jiming Yud[3]
Dongning Guod[3]
Alex Reznikd[3]
Mustafa Cenk Gursoyd[3]
Haixiao Andrew Caid[3]
Linbo Lid[3]
Qing Wangd[3]
Karthik Visweswariahd[3]
Yury Polyanskiyd[3]
Aman Jaind[3]
Ankit Guptad[3]
Andrew McKellipsd[3]
Sridhar Vembud[3]
Roger Chengd[3]
David Bradyd[3]
Sylvie Ghezd[3]
Yihong Wud[3]
Victoria Kostinad[3]
Jingbo Liud[3]
ЧленствоНаціональна інженерна академія США
Національна академія наук США
Інститут інженерів з електротехніки та електроніки
Нагороди

Серхіо Верду (народився 15 серпня 1958 року в Барселоні, Іспанія) — іспано-американський науковець, професор електротехніки в Прінстонському університеті (до 2018), де він викладав і проводить дослідження з теорії інформації в групі інформаційних наук та систем. Він також був членом Програми з прикладної та обчислювальної математики.

Навчання

[ред. | ред. код]

Серхіо Верду отримав у 1980 році диплом за спеціальністю телекомунікаційної інженерії в Політехнічному університеті Каталонії (Барселона, Іспанія), а потім захистив кандидатську дисертацію (Ph.D.) в галузі електротехніки в Університеті штату Іллінойс в Урбана-Шампейн у 1984 році.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Він проводив наукові дослідження в Координаційній науковій лабораторії Іллінойського університету. Його докторські дослідження стали першими у сфері багатокористувацької детекції. У 1998 році у видавництві Кембриджського університету (Cambridge University Press) він опублікував свою книгу «Багатокористувацька детекція». 

Інцидент із сексуальними домаганнями

[ред. | ред. код]

У главі IX розслідування у Принстоні, оприлюднені у 2017 році в Хаффінгтон пост, виявило, що Серхіо Верду сексуально домагався однієї зі своїх аспіранток — південнокорейської жінки. Від так, аспірантка змінила наукових керівників  і тему дослідження. Прес-секретар університету спростував твердження про те, що додаткове навчання було єдиним наслідком для Верду, заявивши, що «було накладено штрафи, крім необхідного консультування», але не зазначено цих санкцій.

За словами декана факультету Принстона, існують твердження, що Верду переслідував й інших, але лише одна аспірантка виявила бажання подати офіційну скаргу. Серхіо Верду відхилив висновки розслідування, заявивши: «університет мені порадив не відповідати, але я категорично заперечую, що там були якісь контакти або які-небудь сексуальні домагання.»[4][5]

Серхіо Верду був звільнений з факультету 22 вересня 2018 року після університетського розслідування його поведінки стосовно університетської політики, яка забороняє взаємні стосунки зі студентами та вимагає чесності та співпраці в університетських питаннях[6].

Нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]

Його роботи отримали кілька нагород:

  • 1992 — Премія — Дональд Р. Фінка[13]
  • 1998 — Теорія інформації нагородного листа від стандарту IEEE інформаційної теорії суспільства[14]
  • 1998 — Золотий Ювілейний приз від стандарту IEEE інформаційної теорії суспільства[15]
  • 2000 — приз від Фонду Японії з телекомунікаційного розвитку,
  • 2002 — Нагорода Леонарда Авраама від товариства комунікацій IEEE (разом з Ральфом р. Мюллер), за кращу дослідницьку роботу в галузі систем зв'язку[16]
  • 2006 — ComSoc і спільний документ, нагорода від комунікацій IEEE суспільства і стандарту IEEE теорії інформації в суспільстві[17]
  • 2008 — нагорода журналу «Бездротові комунікацій і мережі» — від Європейської асоціації по обробці сигналів (EURASIP)[18]
  • 2009 — нагорода Стівена О. Риса від товариства комунікацій IEEE (разом з Анхель Лосано і Антонії «Тулино»), за кращу роботу в галузі теорії комунікації[19]
  • 2011 — нагорода Інформаційна Теорія документа від стандарту IEEE інформаційної теорії суспільства

З 1997 році він працював президентом товариства інформаційної теорії інформації IEEE. В даний час він працює головним редактором фундацій та тенденцій в галузі комунікацій та інформаційної теорії.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. а б https://www.itsoc.org/profile/9138
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Vagianos, Alanna (9 листопада 2017), Grad Student Says Princeton Prof Who Sexually Harassed Her Was Given Slap On The Wrist, Huffington Post
  5. Flaherty, Colleen (13 листопада 2017), Scrutiny of Punishment for Professor Over Harassment, Inside Higher Education
  6. U. confirms Verdu's dismissal following misconduct investigation
  7. Fellow Class of 1993. IEEE. Архів оригіналу за листопад 26, 2010. Процитовано 3 січня 2011.
  8. Past Frederick Emmons Terman Award Winners. American Society for Engineering Education. Процитовано 3 січня 2011.
  9. NAE Members Directory - Dr. Sergio Verdu. NAE. Процитовано 3 січня 2011.
  10. . NAS https://web.archive.org/web/20150818062140/http://www.nasonline.org/news-and-multimedia/news/april-29-2014-NAS-Election.html. Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 29 квітня 2014. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. Claude E. Shannon Award. IEEE Information Theory Society. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 3 січня 2011.
  12. IEEE Richard W. Hamming Medal Recipients (PDF). IEEE. Процитовано 5 січня 2011.
  13. IEEE Donald G. Fink Prize Paper Award Recipients (PDF). IEEE. Процитовано 2 січня 2011.
  14. Information Theory Paper Award. IEEE Information Theory Society. Процитовано 5 січня 2011.
  15. Golden Jubilee Paper Awards. IEEE Information Theory Society. Процитовано 5 січня 2011.
  16. The Communications Society Leonard G. Abraham Prize in the Field of Communications Systems. IEEE Communications Society. Процитовано 3 січня 2011.
  17. ComSoc & IT Joint Paper Award. IEEE Information Theory Society. Процитовано 3 січня 2011.
  18. Best Papers : EURASIP Journal on Wireless Communications and Networking. European Association for Signal Processing. Процитовано 5 січня 2011.
  19. The Communications Society Stephen O. Rice Prize in the Field of Communications Theory. IEEE Communications Society. Процитовано 5 січня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]