Хрєнов Костянтин Костянтинович
| Хрєнов Костянтин Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 лютого 1894 Боровськ, Калузька губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 12 жовтня 1984 (90 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | інженер |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd (1918) |
| Галузь | металургія |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Членство | Академія наук СРСР НАНУ |
| Нагороди |           |
Костянти́н Костянти́нович Хрєно́в (25 лютого 1894, м. Боровськ, нині Калузької області Росії — 11 жовтня 1984, Київ) — український учений у галузі електрозварювання. Дійсний член АН УРСР (1945). Член-кореспондент АН СРСР (1953). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1955).
1918 року закінчив Петроградський електротехнічний інститут.
До 1947 року працював у Росії (з 1921 викладач, згодом професор у вищих школах Ленінграду й Москви), потім в Україні: в Інститутах АН УССР — електрозварювання й електротехніки; рівночасно працював у Київському політехнічному інституті.
Основні праці Хрєнова стосуються електрозварювання металів, зокрема метод електрозварювання й різання металів під водою (Сталінська премія 1946 року) та холодного зварювання.
Автор близько 200 праць.
Лауреат Державної премії СРСР (1986).
- ↑ Хренов Константин Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 585.